USD 39.50 39.90
  • USD 39.50 39.90
  • EUR 39.73 40.00
  • PLN 9.76 9.94

На Волині чудотворна ікона рятує людей від раку

22 Липня 2016 13:50
Щодня десятки людей припадають навколішки перед чудотворним образом «Богородиця Одигітрія», благаючи допомоги від найважчих недуг.

Про це йдеться в матеріалі тижневика Волинські новини №25 від 21 липня.

Звідки прийшла на Волинь «Одигітрія» – загадка історії. Відомо тільки, що коли 1648-го ікону «оселили» у церкві Тростянця (нині – село Ківерцівського району), то вона вже мала вік близько 200 років.

На жаль, усього літопису із життя чудотворного образа теж не зберег­лося. Хоча окремі факти таки відомі. Як-от самооновлення «Богородиці» в 1889 році. Побачивши таке диво Господнє, невідомий майстер тоді виготовив Божій Матері дерев’яні ризи, вкриті позолотою. І вони теж отримали чудодійну силу.

Далі – білі плями у літописі Тростянецької Богородиці. І тільки перекази старожилів донесли нам, нащадкам, дивовижну історію про пожежу, що лютувала у церкві, і святий образ, пошкодити який навіть вогонь не посмів. Щоправда, ризи вкрилися кіптявою. Але й вони, почорнілі, дійшли до наших днів і теж почали на початку 2000-х неймовірним чином оновлюватися.

Нинішній настоятель церкви Святої Трійці УПЦ КП отець Сергій розповідає: коли його, священно­служителя з Київщини, тільки призначили служити у невеличкому селі на Волині, вищі сили, здавалося, ведуть сюди, до місця, де оселився образ Одигітрії.
– На той час ікона сім років як перебувала на реставрації. Аби забрати її до церкви, ми мусили подбати про належний дім для чудодійного образа: забезпечити мікроклімат, встановити сигналізацію та надійні двері. І тільки 2011-го Богородиця з Ісусом знову стала кликати всіх нужденних, сотням, навіть тисячам людей дарувати віру та зцілення, – провадить священик.
Аби розповісти про всі дива, які за шість останніх літ сотворила Богородиця, не одну книгу треба написати. Бо навіть ті чотири товсті зошити, куди кожен зцілений занотовував подячне, вже закінчилися.

– Але, повірте, кожен випадок по-своєму унікальний, – запевняє отець Сергій. – Люди розповідають, як іще в середині минулого століття жінка з Росії дізналася про Тростянецьку Богоматір, привезла доньку з дитячим церебральним паралічем. Попри атеїстичні часи і заборону молитися, вона три доби стояла навколішки перед святим образом. Із кожним новим днем дівчинці ставало все легше. А коли вони поїздом поверталися додому, донька стала самостійно ходити!
Що вже казати про наш час, коли кожного-кожнісінького дня паломники звідусіль прямують на Ківерцівщину.

– Серед яскравих спогадів – подружжя, яке, побачивши замок на церковних дверях, уже хотіло повертатися до Луцька. Але останньої миті я їх побачив, запросив до храму, вони розповіли, що тяжка недуга – рак дружини – привела пару до ікони. Щира молитва допомогла цим вірянам. І коли жінка поїхала в Київ до лікарів, ті повідомили: «Ви здорові. Їдьте з Богом», – пригадує священик і додає: випадків дивовижного зцілення від онкозахворювань було чимало.

– А якось приїхала пара, яка 12 літ не мала діток. Жінка набожна, не заперечиш. Натомість чоловік був далекий від релігії, під час першого молебню стояв собі подалі, на підвіконня сперся. На другій службі – вже поруч із дружиною. Третю вони разом увесь молебень на колінах простояли. Розумієте, відкрив цей чоловік своє серце Господу! А через рік дзвінок: «Отче, хочемо дитинку охрестити». Розпитавши, звідки телефонують незнайомі люди, промовляю: «Така спека на вулиці. Нащо зайвих 30 кілометрів будете малятко в машині марудити?» – «Ні, – відповідають, – тільки у вас і тільки перед чудодійною іконою». Приїхали. Я як глянув – ледь ноги не підкосилися: той самий чоловік, який рік тому на підвіконня сперся та знехотя молитву слухав. Побіг він до Богородиці, впав навколішки, заплакав, воссилаючи дяку. Бо саме чудодійний образ допоміг через 12 літ дочекатися первістка Артемка.

Слава про незвичайну силу Одигітрії пішла Волинню, Львівщиною, Тернопіллям, до Києва докотилася, Білорусі, Польщі, навіть до Америки!
– Як зараз бачу, прийшло подружжя: вона – українка, він – чистокровний американець і двоє синів-близнюків із ними, – усміхається, пригадуючи, отець Сергій. – Діти першими до ікони поспішили. Та не встигли ще ми до каплички піднятися, як вони назад біжать і щось белькочуть по-англійськи. «Що таке?» – запитую в їхньої матері. А вона сама аж призупинилася: «Уявляєте, кажуть, коли вони до «тої жінки з картини» (тобто Одигітрії) підійшли, вона на мить ожила й до них усміхнулася!».

Утім є чимало людей, які зверхньо ставляться до святині, зневажливо – до служителів церкви, не приховує отець Сергій.

– Буває, заїдуть на церковне подвір’я, скло у дверцятах машини приспустять і гукають до мене: «Візьміть гроші, помолитеся за мене». – «Я не жебрак. Ваших грошей не потребую, – відповідаю в таких випадках. – А помолитися – то ви й самі можете зайти. Двері церкви завжди відчинені для вірян». – «Нема в нас часу», – кажуть, на ходу піднімаючи скло автомобільних дверей, і їдуть геть, – із гіркотою каже священик.

Але, як мовиться, Бог нам усім суддя. Просто кожному варто пам’ятати: Господь милосердний для того нам статки посилає, аби частинку від отриманого ми спрямовували на благі діла. Бо так буде не завжди...

– ...Так буде не завжди, – підтримує отець. – Чи знав хто, скажімо, що прийде в Україну війна? Що за одну мить один снаряд могтиме знищити не тільки вілли чи машини – покалічити цілі родини, зламати долі?! Коли я 45 днів як капелан перебував в АТО, бачив, із якою вірою підходять бійці до Тростянецької чудотворної ікони (її копію привіз на передову). Спілкуючись зі мною, хлопці шукали підтримки, розради. Вони щиро вірили: ті маленькі іконки Богоматері, що їх подарував їм на згадку, направду вбережуть від поранень та смерті.

Так само просити в Одигітрії заступництва приходять до Тростянецької церкви матері, жінки, доньки, падають навколішки перед іконою люди різних статків, статусів, конфесій.
– Чудотворний образ об’єднав у спільнім нашім горі, – провадить отець Сергій. – Шкода, що тільки тепер ми зрозуміли: нам, українцям, нема чого ділити і воргувати. А збагнули б раніше – скількох бід уникнули б, у тому числі й війни...

Оксана БУБЕНЩИКОВА, Ківерцівський район
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 26
Валентина Показати IP 22 Липня 2016 14:52
Чула про це диво. Дякую. Дуже гарна стаття
Vakarchuk Показати IP 22 Липня 2016 15:42
Ікони не плачуть (не зціляють і не нічого не точать), коли ніхто не бачить...
Біль Показати IP 22 Липня 2016 23:45
Бог Творить Дива-потрібно тільки вірити!!!
Віра Показати IP 23 Липня 2016 13:06
Стало світло і тепло на душі, прочитавши цю статтю.
Галина Показати IP 23 Липня 2016 14:28
Вірила, вірю і вірити буду. Задяки іконі я жива. Дякую Отцю Сергію який вміє зцілити словом.
Женя до Галина Показати IP 14 Липня 2019 10:58
Я завжди думав, що сцілює Бог, а виявляється малюнок. Ідолопоклонство в усій красі.
Отець Петро Показати IP 23 Липня 2016 23:35
крыша едет не спеша тихо шифером шурша
Віталій до Отець Петро Показати IP 25 Липня 2016 01:30
Благаю вас, якшо ви не віруєте, то будь-ласка не коментуйте це так зухвало, не накликайте на себе біду.
Анастасія до Віталій Показати IP 14 Травня 2019 18:00
Ця стаття дуже шкідлива і містить явно неправдиві дані. Наприклад, ДЦП неможливо вилікувати і дитина з таким захворюванням не може просто так навчитися ходити, бо причина захворювання - назавжди уражений мозок. Для цього потрібна тривала робота батьків та фахівців-реабілітологів із дитиною. Окрім того, люди, які мають підозру на онкологічні захворювання мають обов*язково дотримуватися порад лікаря і проходити адекватне лікування.
Надія Показати IP 24 Липня 2016 14:24
Отче Петро, як ви себе називаєте, ваші слова є образливими, але Бог вас простить. І прийде час...коли ваш "шифер" поїде так, шо ви навколішках приповзети до Неї... А вона простить... Бо Вона це не ми.
Анастасія до Надія Показати IP 14 Травня 2019 18:01
Чому ви відповідаєте за бога? Він вас наділив такими повноваженнями?
Ірина Показати IP 27 Липня 2016 23:26
А точну адресу не підскажете
Світлана до Ірина Показати IP 1 Вересня 2016 02:10
Судячи, те що прописано в статті, то адреса: с.Тростянець, Ківерцівський район, Волинська область.
Ходив тут ... Показати IP 26 Травня 2019 23:14
Так завезіть ту ікону в онкодиспансер, нехай там зцілить всіх ... А не ... має стояти у церкві, бо так бабла не заробиш ... правда!? Бізнесмени в рясах ... Розповсюджуєте брехню ... і стида на вас немає ... тільки гроші в очах ...
Екатерина Показати IP 27 Травня 2019 19:45
Скажите пожалуйста адрес где находится эта святая икона!
Дим Показати IP 27 Травня 2019 21:52
Середньовіччя якесь!!!!
Вікторія Показати IP 28 Травня 2019 15:57
Підскажіть будь—ласка яка адреса ? Чи номер телефону може можна з кимось зв'язатися?
Ярослав Показати IP 29 Травня 2019 17:42
Я, вірю що Святі Небеса людям , які з вірою , допомагають .
Микола Показати IP 31 Травня 2019 10:34
Гарна стаття. І вірити в чудо ви будете тоді коли зворотнього шляху вже не буде...
Мила Показати IP 3 Червня 2019 09:04
По вере Вашей дано будет каждому! Во что верете то и притягиваете!
Борис Показати IP 3 Червня 2019 22:49
Вперше побачив ікону, коли приїхали молитись за рабу Божу, яка потрапила в жахливу аварію. Вижила вона одна, але з травмою голови, переломи не згадую. В черепі набиралась вода, від того був дикий біль, не могла заснути. На другий день після молебня жінці полегшало, заснула. Перевірили голову, все прийшло в норму, лікарі були здивовані. Ікона тоді була дуже темна. А через певний час вона оновилась. Знаю очевидців. А коли в "келію" до ікони зайшов митрополит Яків (вже покійний), глянув, завмер і сказав:"Яка Ти гарна!". Ікона засяяла переливами, а у присутніх аж подих перехопило. Господь приймає усіх стражденних. А деякі "суперканонічні" пхають поперед себе свою "канонічність"...Господь сказав:"Милості хочу, а не жертви..." А вони знову своє: "Ні, Господи, в першу чергу канонічність, а заповідь любові почекає..." Ото справжня схизма, коли православний православного раскольніком вважає. Але не буду про сумне. Зараз радіти треба. Христос воскрес! Воістину воскрес!
Анонім Показати IP 23 Червня 2019 22:54
Вгадайте з одного разу до якої метрополії належить ця церква....
Юлія Показати IP 18 Липня 2019 12:59
Коли людина не має ніяких проблем - вона не вірить ні в кого і ні в що! а коли стається біда - от тоді інша ситуація!тож, люди, які пишуть всілякі звинувачення і обвинувачення - вони ніколи не стикалися з бідою!не віруєте - просто не пишіть! живіть собі далі і радійте життю! вас ніхто не змушує вірити або їхати в те святе місце. Просто мовчіть!
Інна Показати IP 5 Вересня 2019 09:13
Бог є милосердний і за заступництвом Пресвятої Діви Марії робить чудеса і зцілює нас грішних. Вірю і буду вірити. Моя сімя досвідчила великих зцілень.
Світлана Показати IP 14 Вересня 2019 14:17
Читаю коментарі і дивуюся. Люди, ви озвіріли? Недолугі коментатори, ви хоч перевірте інформацію, яку вам дає автор статті. А то пишете відразу своє фе! Тут не про лікування мова йде, а про диво зцілення людей. Зцілення! А зцілилось багато. Особисто знаю таких. А ще поцікавтесь, яким чином ікона війну, нквд пережила. Це теж диво, до речі! А хворі, які ще мають надію у серці, нехай їдуть до ікони. Щира молитва та каяття творять дива.
Тетяна Показати IP 14 Вересня 2019 17:38
Ікона Тростянецької Богородиці особлива,коли перед нею стоїш відчувається спокій і умиротворення.Вірю ,молюсь і надіюсь на заступництво Божої Матері!!!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus