USD 27.5 27.75
  • USD 27.5 27.75
  • EUR 31.4 31.65
  • PLN 7.2 7.32

У Луцьк приїхав відомий білоруський незрячий баяніст. ІНТЕРВ’Ю

Баяніст Михайло Синяк каже, що виступати в Україні – як у себе вдома, адже завжди теплий прийом і глядачі щирі на аплодисменти. Концерт-зустріч з відомим білоруським баяністом та гармоністом, лауреатом міжнародних конкурсів, викладачем школи естетичного виховання Мінська запланований на сьогодні, 10 січня, о 18.00 у Палаці культури міста Луцька.

- Відколи у Вас з’явився інтерес до музики?

«Музикою я став займатися з того часу, як себе пам’ятаю. У мене з дитинства були проблеми із зором. Це була певна реабілітація. Я рано почав грати. У 4 роки, наслідуючи батька, підбирав музику по слуху, а вже в 5 років виступав. З’явилися друзі, людям було цікаво, що от незрячий хлопчина і так гарно грає. Вже в 6 років я брав участь в дитячих конкурсах. Ще школярем свої здібності розвивав, працюючи в піонерських таборах акомпаніатором».

- Як Ви вважаєте, що потрібно людині у житті, щоб бути щасливою?

«Головне бути хорошою людиною. У мене є сім’я і музика. Музика – це і заробіток, і улюблена справа. Щоб людина відчувала себе щасливою у житті, то треба мати улюблене заняття і хороші умови для життя. І не важливо, якщо із зором такі проблеми, все ж, треба жити і радіти. А ще, важливо щось давати іншим. От мені подобається, коли я заграю і чую хороші тривалі оплески, якщо незначні, то задумуюся, що щось зробив не так, і працюю над собою. Цим я заробляю і на життя. Звісно, хочеться і більше заробити, тому просять на корпоративах пограти, адже баян хороший тим, що можна будь-яку пісню різної тональності підібрати.

Я не бачу, але певна уява працює щодо сприйняття світу, особливо проявляється коли граю Чайковського «Пори року».

Моя дружина працює дитячим психологом, має другу групу по зору, от уже 12 років як одружені і йдемо разом по життю. Я щасливий, що ми разом.

Ще, люблю книги читати. Маю спеціально підлаштований комп’ютер для незрячих, інтернет. Настільної книги у мене немає, але люблю читати детективи, наприклад, Дарью Донцову, братів Вайнерів».

- Крім Білорусі, де ще є поціновувачі Вашої творчості?

«В Україні часто буваю: в Коростені на фестивалі був, перед цим в Сумах грав. Дуже теплий прийом в Україні, гарні умови для мого проживання створюють і теплі аплодисменти, тут як вдома. Не минуло і півроку – я знову в Україні, в Луцьку. Я тут завжди відчуваю себе своєю людиною. Ще був у Харкові, Києві, Бердянську, ще в Болгарії, Польщі.

Музика в моєму житті відіграє найважливішу роль - це і робота, і задоволення, сенс життя. Якщо я граю класичну музику, наприклад, «Вічний рух» Паганіні, то треба виконати її віртуозно, щоб слухачі відчули справжнього Паганіні, передати характер музики і, звісно, щось від себе передати, адже у кожного музиканта є власний почерк. Це залежиться навіть від подиху людини, емоцій, які передаються через музичний інструмент. Я радію кожній зустрічі з глядачами, отримуючи від них позитивний заряд емоцій, у гру вкладаю душу. У такі хвилини я відчуваю, що маю право на власне життя, як будь-яка особистість».


Довідка: Михайло Іванович Синяк народився 17 червня 1960 року в місті Полоцьк, Вітебської області, Республіки Білорусь. Зір втратив у 2 роки після ускладнення від хвороби. Має першу групу інвалідності по зору. Після закінчення школи працював на підприємстві Всеросійського Товариства сліпих, брав участь у художній самодіяльності і різних музичних конкурсах. Його помітили й оцінили. Далі юнак навчається в Курському музичному училищі на відділенні народних інструментів. Його відразу приймають на другий курс. Після успішного закінчення училища вступив у Білоруську консерваторію імені Луначарського у відділення з класу баяна.

Михайло Синяк пригадує, що вчитися було складно, адже були моменти, коли хотілося кинути все. Але його підтримували викладачі і не дозволили цього зробити, що і допомогло впоратися з труднощами.

Після закінчення консерваторії працював у гурті музично-естрадного об’єднання Білоруського товариства сліпих. На сьогодні працює акомпаніатором у Центрі дитячої творчості «Ранок» Московського району у Мінську.
Впродовж всієї творчої діяльності брав участь у різних музичних конкурсах гармоністів і баяністів, є лауреатом міжнародної премії «Філантроп», призером багатьох конкурсів і фестивалів.
У Луцьк, для волинських поціновувачів музичного мистецтва, Михайла Івановича запросив директор Палацу культури міста Луцька Юрій Войнаровський, який, за власні кошти, забезпечив музиканта прожиттям і харчуванням в обласному центрі.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.