До 2050 року пластику в океанах стане більше, ніж риби
Щороку в океани потрапляє близько 90 тонн шльопанців, і більшу частину з них виносить на африканське узбережжя, повідоляє Експрес із посиланням на vokrugsveta.ua.
Ерін Смітт, керівник команди з переробки відходів Ocean Sole, зазначає, що в усьому світі близько 3 млрд людей носять сланці. І врешті-решт вони їх викидають або втрачають. Шльопанці потрапляють в океан, і потім цілі тонни їх виносить на Південно-Африканські узбережжя. Нещодавно археологи знайшли там навіть давньоєгипетські шкіряні сандалі, яким 3500 років.
Згідно з останніми даними, щонайменше 8 млн тонн пластику потрапляє в океани щороку. Якщо так піде і далі, до 2050 року в океанах по вазі буде більше пластику, ніж риби. Велика частина сміття потрапляє в океан з Індії, Китаю та інших азіатських країн. Течії відносять їх до африканського узбережжя, а іноді навіть до Південної Америки. Більшу частину сміття в океанах складають саме шльопанці - близько 90 тонн щороку.
Звичайно, і сама Африка не безгрішна. Наприклад, в Кенії є компанія, яка випускає 100 тис. пар шльопанців щодня, які після закінчення терміну придатності потрапляють в океан. Але навіть і на суші вони призводять до серйозних проблем. В одному з бідних районів Найробі скупчення капців одного разу перекрило доступ до питної води для тисяч людей. Ерін Смітт розповідає, як в 1990-х бачила пляж повністю покритий капцями. Там була мертва риба, яка не змогла харчуватися в таких умовах, і черепахи, які не могли вибратися на сушу. Гинуть краби, руйнується вся морська екосистема. Організація Ocean Sole знайшла спосіб привернути увагу громадськості до цієї проблеми. Тут зі сміття створюють скульптури - від маленьких до великих, наприклад, жирафів в повний зріст. На них іде майже 800 тис. капців щороку. До цієї роботи залучені 700 людей, і їх стає більше.
Смітт вважає, що людям час уже задуматися про альтернативні матеріали для взуття. І німецька компанія Adidas вже експериментує з такими. Вона розробляє кросівки, які були б здатні до біорозпаду після закінчення терміну придатності. Але поки ця технологія не буде доступна 3 млрд носіїв шльопанців, їм залишається тільки дивитися на твори мистецтва зі сміття і пам'ятати про загрозу океанічної життя.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ерін Смітт, керівник команди з переробки відходів Ocean Sole, зазначає, що в усьому світі близько 3 млрд людей носять сланці. І врешті-решт вони їх викидають або втрачають. Шльопанці потрапляють в океан, і потім цілі тонни їх виносить на Південно-Африканські узбережжя. Нещодавно археологи знайшли там навіть давньоєгипетські шкіряні сандалі, яким 3500 років.
Згідно з останніми даними, щонайменше 8 млн тонн пластику потрапляє в океани щороку. Якщо так піде і далі, до 2050 року в океанах по вазі буде більше пластику, ніж риби. Велика частина сміття потрапляє в океан з Індії, Китаю та інших азіатських країн. Течії відносять їх до африканського узбережжя, а іноді навіть до Південної Америки. Більшу частину сміття в океанах складають саме шльопанці - близько 90 тонн щороку.
Звичайно, і сама Африка не безгрішна. Наприклад, в Кенії є компанія, яка випускає 100 тис. пар шльопанців щодня, які після закінчення терміну придатності потрапляють в океан. Але навіть і на суші вони призводять до серйозних проблем. В одному з бідних районів Найробі скупчення капців одного разу перекрило доступ до питної води для тисяч людей. Ерін Смітт розповідає, як в 1990-х бачила пляж повністю покритий капцями. Там була мертва риба, яка не змогла харчуватися в таких умовах, і черепахи, які не могли вибратися на сушу. Гинуть краби, руйнується вся морська екосистема. Організація Ocean Sole знайшла спосіб привернути увагу громадськості до цієї проблеми. Тут зі сміття створюють скульптури - від маленьких до великих, наприклад, жирафів в повний зріст. На них іде майже 800 тис. капців щороку. До цієї роботи залучені 700 людей, і їх стає більше.
Смітт вважає, що людям час уже задуматися про альтернативні матеріали для взуття. І німецька компанія Adidas вже експериментує з такими. Вона розробляє кросівки, які були б здатні до біорозпаду після закінчення терміну придатності. Але поки ця технологія не буде доступна 3 млрд носіїв шльопанців, їм залишається тільки дивитися на твори мистецтва зі сміття і пам'ятати про загрозу океанічної життя.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Ося
Показати IP
5 Червня 2017 19:01
Пiдписуйте взуття i вам повернуть його
Дерево, що пережило 430 тисяч років: археологи виявили річ, існування якої вважали неможливим
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
7 червня: свята, події, факти. День меліоратора та День працівників місцевої промисловості в Україні
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Луцьку водій, який на Конякіна п’яний в’їхав в огорожу, сплатить 17 тисяч штрафу
6 Червня 2026 23:36
6 Червня 2026 23:36
Вже третій випадок за місяць: в Австралії різко зросла кількість смертельних нападів акул
6 Червня 2026 23:08
6 Червня 2026 23:08
Авто влетіло у дерево і перекинулося: водія судили за п’яну ДТП у Луцькому районі
6 Червня 2026 22:40
6 Червня 2026 22:40
Мріяв стати програмістом: у резонансній ДТП в Києві загинув 12-річний син військового
6 Червня 2026 22:12
6 Червня 2026 22:12
Замкнула посудомийка: в Ковелі горіла квартира
6 Червня 2026 21:44
6 Червня 2026 21:44
Nissan не надав перевагу в русі: у Луцьку сталася ДТП за участю тролейбуса
6 Червня 2026 21:16
6 Червня 2026 21:16
Налагодили схему поборів за встановлення інвалідності: на Волині затримали меддиректора лікарні та його спільника
6 Червня 2026 20:48
6 Червня 2026 20:48
Чому приватний будинок під час будівництва тягне витрат більше, ніж заплановано
6 Червня 2026 20:20
6 Червня 2026 20:20

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.