Семінарист повісився біля собору. Подробиці
Вісімнадцятирічний першокурсник регентського училища Леонід мав «замкнутий» характер. Стриманий, мовчазний, майже не спілкувався з ровесниками.
Про це пише газета Місто вечірнє.
Доба ділилася юнакові на дві частини: навчання і спілкування на сайтах знайомств. Останнє захоплення відбирало у нього все інше, чим міг би насолоджуватися хлопчина: друзів, сон, прогулянки.
Однокурсники бачили Льоню в навушниках кожної вільної хвилини, навіть, коли прокидалися серед ночі. Здається, він не припиняв розмов із віртуальними подругами ні на мить. Зрідка міг обмовитися, мовляв, познайомився з киянкою чи луганчанкою.
Останнього тижня юнак хворів. Занять не відвідував. Настоятель училища отець Олексій щодня заходив в учнівську спальню, навідував недужого, але той удень здебільшого спав, піти до лікаря чи поїхати додому – відмовлявся.
В суботу, 26 листопада, однокурсники спробували відмінити Льонин ліжковий режим: «Сьогодні у владики день народження. Хоч на службу Божу сходи». «Я вже завтра піду», - відповів. Але й завтра нічого не змінило, Леонід продовжував лежати на ліжку, сказав тільки, що вже у понеділок піде на заняття.
Пізно ввечері зайшов у навчальний корпус, приліг на дивані у коридорі, перекинувся кількома словами з черговим, який якраз мив підлогу. Невдовзі той пішов мити їдальню, залишивши хлопця на самоті. Наближалася північ, черговий зібрався зачиняти корпус. Гукнув Льоню, щоб виходив, але того на дивані вже не було. Знизав плечима, пішов на вулицю.
За відчиненими дверима раптом підкосилися ноги: на турніку в петлі висів Леонід…
«У цю ніч я втратив кілька років життя. Що сталося, чому, з якої причини – ніхто не знає, - коментує трагічну подію настоятель регентського училища отець Олексій Никитюк.
«Де й мотузку таку товсту взяв? Учні в одну ніч подорослішали, хвилююся за їхній внутрішній стан. Закликав їх гуртуватися, триматися разом і, насамперед, берегти батьків. Набираючи студентів, тепер пильніше придивлятимемося до їхнього психічного здоров’я, душевного стану» - каже священик.
Нагадаємо, юнак вчинив самогубство вночі 27 листопада.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це пише газета Місто вечірнє.
Доба ділилася юнакові на дві частини: навчання і спілкування на сайтах знайомств. Останнє захоплення відбирало у нього все інше, чим міг би насолоджуватися хлопчина: друзів, сон, прогулянки.
Однокурсники бачили Льоню в навушниках кожної вільної хвилини, навіть, коли прокидалися серед ночі. Здається, він не припиняв розмов із віртуальними подругами ні на мить. Зрідка міг обмовитися, мовляв, познайомився з киянкою чи луганчанкою.
Останнього тижня юнак хворів. Занять не відвідував. Настоятель училища отець Олексій щодня заходив в учнівську спальню, навідував недужого, але той удень здебільшого спав, піти до лікаря чи поїхати додому – відмовлявся.
В суботу, 26 листопада, однокурсники спробували відмінити Льонин ліжковий режим: «Сьогодні у владики день народження. Хоч на службу Божу сходи». «Я вже завтра піду», - відповів. Але й завтра нічого не змінило, Леонід продовжував лежати на ліжку, сказав тільки, що вже у понеділок піде на заняття.
Пізно ввечері зайшов у навчальний корпус, приліг на дивані у коридорі, перекинувся кількома словами з черговим, який якраз мив підлогу. Невдовзі той пішов мити їдальню, залишивши хлопця на самоті. Наближалася північ, черговий зібрався зачиняти корпус. Гукнув Льоню, щоб виходив, але того на дивані вже не було. Знизав плечима, пішов на вулицю.
За відчиненими дверима раптом підкосилися ноги: на турніку в петлі висів Леонід…
«У цю ніч я втратив кілька років життя. Що сталося, чому, з якої причини – ніхто не знає, - коментує трагічну подію настоятель регентського училища отець Олексій Никитюк.
«Де й мотузку таку товсту взяв? Учні в одну ніч подорослішали, хвилююся за їхній внутрішній стан. Закликав їх гуртуватися, триматися разом і, насамперед, берегти батьків. Набираючи студентів, тепер пильніше придивлятимемося до їхнього психічного здоров’я, душевного стану» - каже священик.
Нагадаємо, юнак вчинив самогубство вночі 27 листопада.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 13
NN
Показати IP
1 Грудня 2011 16:37
В іншому виданні теж подана ця стаття, тільки там в кінці ще кілька рядків, де написано про те, що ніхто з семінарії не приїхав провести хлопця в останню путь, бо він після скоєного вже не є християнином. То могли б проявити християнського милосердя та співчуття навіть не до християнина, а просто до людини, яка страждала і жила серед них, ясно ж, що хлопця щось мучило, хай він і вчинив тяжкий гріх, але страждав, а в тому, що ніхто цього не помітив є вина і наставників і оточуючих. Осуджуючу і непримириму позицію тих, хто якраз і повинен навчати добру і милосердю прийняти досить важко.
про що ви говорите? про яку доброту і милосердя? саме в таких епізодах і проявляється вся суть християнства. Я не здивуюсь якщо виявиться що він повісився, наприклад через домагання наставників.....
Будьте людьми коментатори
Показати IP
1 Грудня 2011 18:42
Що ви несете нісенітницю шановні!!!!!!!!Які домагання?Той хто позбавив себе життя не зможе бути в Царстві Божому, оскільки гріх цей не простимий.Майте толерантність і повагу до отців і православної церкви, а якщо ви атеїсти, то не варто цього читати....
Folow до Будьте людьми коментатори
Показати IP
1 Грудня 2011 19:01
не тіште себе ілюзіями. Нема ніякого царства.
D до Folow
Показати IP
1 Грудня 2011 23:24
+100500
*№₴
Показати IP
2 Грудня 2011 06:52
А яка реакція Церкви буде - побачимо... Замовчування матиме лише негативні наслідки...
NN
Показати IP
2 Грудня 2011 12:02
От чого не можу зрозуміти, так це трактовки самогубства, як самого непростимого гріха, коли, здається, навіть вбивство прощається, коли той хто вчинив його щиро кається. Але ж людина, яка вирішила залишити цей світ в такий спосіб, згубила себе, а вбивця позбавив життя іншого, який хотів жити. Людина йде на самогубство зазвичай не від злоби, жорстокості, збоченства, як це роблять вбивці, а через те, що їй погано, боляче, нестерпно, і вбивцям може бути прощення, а самовбивцям ні - незрозуміло і жорстоко.Слабких і нещасних треба жаліти, а не закидати камінням
лучанин
Показати IP
2 Грудня 2011 13:12
Exaboto коли читаєш твій комент стає сумно на душі. Надіюсь коли ти зрозумієш
Олександр
Показати IP
2 Грудня 2011 14:29
Вбивці прощається гріх лише тоді, коли він покається. А самогубець пішов зі світу без покаяння. Ось і вся річ...
NN
Показати IP
2 Грудня 2011 15:09
Все таки Бог, чи Вищий розум, чи Вищий суд, чи хто там, чи що там, мабудь судять не так, як нам тут це трактують, і нещасну душу, яка сама себе згубила не посилають на вічні муки, бо вона не встигла покаятисьза життя, а вбивці, який позбавив життя ні за що, ні про що, інших, зате потім покаявся, бо його нікчемне життя не обірвалось раптово, не надають переваг в отриманні індульгенції.Якийсь моторошний підхід. Не знаю звідки фраза "Стражданнями очистимось", а ті хто йдуть з життя в переважній більшості страждають і то так, що терпіти більше не можуть, то чого ж їх і далі так непростимо карати.
Андрій
Показати IP
2 Грудня 2011 22:36
Просто далеко не кожен убився кається... Чи Ви вважаєте, що покаятися - це просто підійти до священика і сказати слово "каюсь" під єпитрахіллю?
У Дачному поблизу Луцька поховали Героя Олександра Філіпчука
Сьогодні 13:42
Сьогодні 13:42
«Я зміг – і ти зможеш!»: у Луцьку відбудеться різдвяний ярмарок ветеранського бізнесу
Сьогодні 13:25
Сьогодні 13:25
На Маневиччині виявили сказ у корови
Сьогодні 12:36
Сьогодні 12:36

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.