«Медреформа спрямована проти людини», - Констанкевич

Варіант медичної реформи, який запропонував Кабінет Міністрів, спрямований проти пацієнтів, адже фактично позбавляє значну частину громадян доступу до лікування через запровадження низки платних послуг. Про це нещодавно в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1» заявила народний депутат від УКРОПу Ірина Констанкевич. Нагадаємо, під час розгляду в першому читанні законопроект підтримали 227 нардепів. Укропівці за нього не голосували. Депутати від УКРОПу підготували свої правки до законопроекту.

Зауважимо, що тривалість життя в Україні у середньому на 7-11 років менша, ніж на Заході. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), країна є другою в світі за смертністю від серцево-судинних захворювань і другою в Європі за темпами поширення раку та смертності від туберкульозу.

Один пацієнт – 210 гривень

Медична реформа передбачає запровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом». На практиці це означає, що держава буде платити лікарням та лікарям начебто за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за ліжко-місця. Для цього і запроваджується державне страхування, яке охопить усіх, хто проживає в Україні.

Національне страхування передбачає, що у випадку навіть важких захворювань держава гарантуватиме, що пацієнт зможе отримати потрібні ліки. Держава вкотре обіцяє закуповувати та оплачувати ці ліки стільки часу, скільки буде потрібно, навіть якщо це дорогі препарати.

Передбачається, що сімейний лікар укладатиме договір з пацієнтом. За одного пацієнта на рік від держави отримуватиме 210 гривень. При цьому норма для лікаря становитиме дві тисячі пацієнтів. Для педіат­рів – 800-900 дітей. Отож, за новою системою, зарплата лікаря напряму залежатиме від кількості пацієнтів, які до нього звертаються. Медсестрам заробітну платню виплачуватиме медзаклад або лікарі, з якими вони працюють.

Частину витрат на лікування офіційно перекладуть на пацієнта, ввівши так званий тариф спільної оплати. Його встановлюватиме Кабінет Міністрів.

Реформа передбачає створення нового органу виконавчої влади – Національної служби здоров’я. Міністерство охорони здоров’я пропонує, щоб ця служба виконувала функції страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медичних послуг.

Надання екстреної допомоги для пацієнта буде безплатним (наприклад, серцеві напади, переломи тощо). Також обіцяють не брати грошей за паліативну допомогу.

Госпітальні округи

Медична реформа передбачає визначення центральних госпітальних лікарень, доступних для доїзду в межах 60 хвилин, де можна буде отримати розширений спектр послуг. Але на практиці це дуже часто означає фактично позбавлення більшості українців змоги вчасно отримувати медичні послуги.

Наприклад, Волинська обласна державна адміністрація за підписом губернатора подала в Кабмін пропозицію щодо створення лише трьох госпітальних округів у області – в Луцьку, Ковелі та Нововолинську.

«Волинь – це та область, де і так дискриміновано людей із Полісся, – наголошує Ірина Констанкевич. – Волинська ОДА запропонувала таку кількість госпітальних округів, яка не відповідає реальному стану справ. Якщо нас не дослухається уряд, на жаль, матимемо складну соціальну, демографічну ситуацію в області, яка буде полягати у тому, що звичайні волиняни не матимуть доступу до якісних медичних послуг, а це – 80 відсотків населення».

«Жителі північних районів Волині не отримають доступної допомоги. Поза зоною у 60 кілометрів залишаться 37 із 47 населених пунктів у Любешівському районі, 43 у Камінь-Каширському. Що робити тим, хто не встигне доїхати до лікарні? Дорогою вмирати?» – обурюється нардеп.

Додамо, що Ірина Констанкевич відстоює створення госпітального округу в 23-му виборчому окрузі з центром у Камені-Каширському.

Скільки ж госпітальних округів буде на Волині, ще й досі не визначено.

Реформа – проти людини

За даними ООН, близько 60% українців проживають за межею бідності.

«Медична реформа – не для бідних. Доплачувати зможуть тільки заможні, середній клас», – зазначила Ірина Констанкевич.

За словами народного депутата, ухвалений у першому читанні законопроект з пакету документів про так звану медреформу передбачає фактично ручний розподіл 80 мільярдів гривень із державного бюджету між областями та лікарнями, вигідними владі. Це вже зараз викликає недовіру до новацій у медичній галузі від уряду, рішень якого й так не схвалюють понад 70% населення.

Та й загалом Кабмін просто не зацікавлений у фінансуванні медичних послуг, оскільки вже зараз заборгованість із заробітної плати лікарям у регіонах подекуди сягає 6-10 мільйонів гривень. Один із наслідків такого ставлення до галузі – на місцях відсутнє раннє виявлення складних захворювань, не кажучи вже про їх ефективне лікування.

Ірина Констанкевич зауважила, що після запровадження реформи районні медичні заклади можуть просто закрити, позбавивши громадян доступу до гарантованого Конституцією права на безоплатне лікування. Найбільше ж унаслідок пропонованих змін постраждають жителі сіл та пенсіонери.

«Ухвалюючи таку антиконституційну, дискримінаційну реформу, уряд хоче розв’язати заразом і проблему пенсіонерів – вони прос­то вимруть. Це страшна реформа, спрямована проти людини», – наголосила Ірина Констанкевич.

Наостанок

У зв’язку з такою реформою у жителів міст і сіл уже виникло багато запитань. Що відбуватиметься з майновими комплексами районних лікарень, які не стануть центрами госпітальних округів? Куди звертатися по допомогу, якщо найближча лікарня вже не буде надавати потрібних послуг? Що буде з сімейними лікарями в сільській місцевості, де може не назбиратися дві тисячі пацієнтів? Де гарантія того, що дорогі медичні препарати держава таки закуповуватиме, адже сьогодні й досі не розв’язано питання навіть із придбанням якісних вакцин? Навіщо створювати ще одного посередника у медицині – Національну службу здоров’я?

У Міністерстві охорони здоров’я на ці питання – жодних відповідей.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---