Недешеве «африканське захоплення» жінки на Волині. ІНТЕРВ’Ю

Незвичну для наших широт колекцію дерев’яних африканських масок зібрала Наталія Авдєєнко з Володимира-Волинського. Пані Наталія збирає маски вже майже чотири десятиліття, повідомляє «Слово Волині».

«Перша дерев’яна маска у мене з’явилась у 1975 році – її привіз прямісінько з Африки мій перший чоловік, моряк дальнього плавання. До цього я збирала лише глиняні – така була мода. Чоловік поважав моє захоплення, хотів здивувати подарунком. І це йому ще й як вдалося! – каже колекціонерка.

Маска метр завдовжки, зображує два міфічні обличчя, вирізана з цільного шматка червоного дерева. А господиня її ще й підсвітила зсередини – вийшла ціла містична картина.

«Іншим жінкам чоловіки привозять норкові шуби, а тобі маски, – дивувались друзі», - розповідає жінка.

Проте кожне повернення пана Авдєєнка з кількамісячного рейсу вперто поповнювало чудернацьку колекцію дружини. Якось з салону літака він заледве виніс на спині цілий дерев’яний барельєф із зображенням полювання на африканського слона. Наталія зустрічала його в аеропорту Таллінна і на власні очі бачила це. З наступної закордонної поїздки у Володимир «примандрував» ще один сюжет із життя Чорного континенту – мавпочки, які збирають банани.

«ультура Африки – інша, особлива, первісна, саме тому вона так нас дивує і зачаровує. В усіх персонажів є роги, багато ликів, у кожного – своя емоція. Тепер африканські маски мені дарує донька і зять, вони живуть у Норвегії, багато подорожують. Саме через маски я ніколи не могла собі дозволити поклеїти в кімнаті шпалери у квіточки, мушу підбирати для них відповідне тло з мішковини, каменю», – розповідає пані Авдєєнко.

Колекція Наталії Авдєєнко складається також із чудернацьких ликів пальмового, червоного та коркового дерев, власниця зізнається, що любить їх усі, проте найбільше емоцій у неї викликає найбільша, перша з привезених масок:

«Коли її побачила, то це стало справжнім відкриттям, у чомусь – культурним шоком. Маски завжди поряд зі мною вже майже сорок років, поміняли четверту квартиру. Люди прикрашають стіни килимами, а я – ними. Колись, у скрутні часи, мені запропонували продати колекцію, не погодилась, бо не знала за скільки. Для мене вона безцінна».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---