«У найстрашніших снах не могла уявити»: 95-річна волинянка пережила Другу світову і не думала, що доведеться побачити нову війну
Марія Таланчук із села Буцинь, що у Ковельському районі, пережила Другу світову війну ще дитиною, втратила дім, працювала все життя.
Жінка не думала, що, проживши дев’ять десятків, побачить нову війну в своїй країні, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
Марія Таланчук свій 95-й день народження відсвяткувала у листопаді 2025 року. Пенсіонерку добре знають, люблять та поважають в Буцині. Другу світову війну жінка застала у підлітковому віці. У 13 років залишилася сиротою, її братові тоді було лише 12.
«Та війна була, дітки, такая, що німці тоді були. Але тільки за корч піди, то німець тебе вже не піде шукати. Вони просто лісу боялися, чи що...Вони туди не йшли, а ми всі у лісі були. Там і хліви були, худоба.. і сімей з чотири, мабуть, в тому хліві жили. А їсти на дворі варили в чугунчиках», – згадує волинянка.
Пані Марія зізнається: навіть у найстрашніших снах не могла уявити, що на старості літ знову почує слово війна. Хоч Буцинь і далеко від лінії фронту, проте війна тут для кожного поруч – у новинах, у тривожних дзвінках. Жінка пригадує: у Другу світову бомбили менше, зате палили все – хати, господарства, навіть цілі села. Її дім теж не вцілів.
Читати ще: Щоденна зарядка і жодної ліні: 101-річний волинянин сам доглядає господарство і тримає козу
«У цьому кутку всі хати згоріли, бо тоді вони всі соломою були покриті. Чикнув сірником – то воно й горить», – каже пенсіонерка.Після пожежі були роки голоду. Із ледь уцілілого хліва люди допомогли жінці звести маленьку хатину. А згодом пані Марія вже сама побудувала нову, в якій і живе понад 50 років.
«Я так мучилася, дітки. Я була як палець, висохла на скіпку, поки побудувала ту хату», – зі сльозами на очах згадує пані Марія.
Майже все життя волинянка пропрацювала на фермі: пасла биків, телят та свиней. За сорок років, зізнається жінка, всяке бувало.
За багаторічну сумлінну працю неодноразово була нагороджена грамотами, відзнаками, а в серпні 1991 року – Орденом трудового червоного прапора. Вийшовши на заслужений відпочинок, жінка ще тринадцять років продовжувала працювати.
Читати ще: «Я не відчуваю, що мені 100 літ»: довгожителька з Волині розповіла про своє нелегке життя
Сьогодні день пані Марії, як і раніше, починається з господарства. Найперше – нагодувати двох курей.
«Є дві курочки, піду їм їсти дам. А потім знову лягаю, бо ноги так болять, що не може вже ходити. Ще хлібця (з магазину, – ред.) принесу саменька», – ділиться жінка.
Попри поважний вік, пані Марія на місці не сидить. Пенсіонерка й досі сама пере, готує, порається на городі, а коли треба – ще й дрова рубає.
«Вона мусить перша бути на городі, у неї першої буде пооране, посаджене, змолочене. Ось така вона є енергійна. І от приходиш до неї в 9-ій годині, то вона до того часу вже просапала поле і відпочиває. А як постірати, то вона в 5 годині встане, а коли я прийду, то в неї вже стірка висить. Ось такий вона у нас живчик», – каже соціальна працівниця Валентина.
У вільний час пані Марія вишиває й читає книжки, навіть без окулярів. Каже: у їхнього роду люди – міцні.
«Бо ми крепкі, всі крепкі – і мої дядьки, й тітки. Всі такі здорові й довго живуть. Так і мені Бог дав здоров’я. Долі не дав, а здоров’я дав».
Читати ще: «Як ми працювали, то хай Бог милує і одвертає». Довгожителька з Новоукраїнки – про виселення, Голодомор і роботу в полі
У пані Марії – велика родина. Пенсіонерка має четверо правнуків та правнучок, найменшій – шість років, і вона вже готується йти до школи.
За плечима у волинянки – 95 років життя, дві війни, важка праця і сотні пережитих історій. А попереду – просте людське бажання, яке зараз є у кожного: дочекатися миру.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Жінка не думала, що, проживши дев’ять десятків, побачить нову війну в своїй країні, йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
Марія Таланчук свій 95-й день народження відсвяткувала у листопаді 2025 року. Пенсіонерку добре знають, люблять та поважають в Буцині. Другу світову війну жінка застала у підлітковому віці. У 13 років залишилася сиротою, її братові тоді було лише 12.
«Та війна була, дітки, такая, що німці тоді були. Але тільки за корч піди, то німець тебе вже не піде шукати. Вони просто лісу боялися, чи що...Вони туди не йшли, а ми всі у лісі були. Там і хліви були, худоба.. і сімей з чотири, мабуть, в тому хліві жили. А їсти на дворі варили в чугунчиках», – згадує волинянка.
Пані Марія зізнається: навіть у найстрашніших снах не могла уявити, що на старості літ знову почує слово війна. Хоч Буцинь і далеко від лінії фронту, проте війна тут для кожного поруч – у новинах, у тривожних дзвінках. Жінка пригадує: у Другу світову бомбили менше, зате палили все – хати, господарства, навіть цілі села. Її дім теж не вцілів.
Читати ще: Щоденна зарядка і жодної ліні: 101-річний волинянин сам доглядає господарство і тримає козу
«У цьому кутку всі хати згоріли, бо тоді вони всі соломою були покриті. Чикнув сірником – то воно й горить», – каже пенсіонерка.Після пожежі були роки голоду. Із ледь уцілілого хліва люди допомогли жінці звести маленьку хатину. А згодом пані Марія вже сама побудувала нову, в якій і живе понад 50 років.
«Я так мучилася, дітки. Я була як палець, висохла на скіпку, поки побудувала ту хату», – зі сльозами на очах згадує пані Марія.
Майже все життя волинянка пропрацювала на фермі: пасла биків, телят та свиней. За сорок років, зізнається жінка, всяке бувало.
За багаторічну сумлінну працю неодноразово була нагороджена грамотами, відзнаками, а в серпні 1991 року – Орденом трудового червоного прапора. Вийшовши на заслужений відпочинок, жінка ще тринадцять років продовжувала працювати.
Читати ще: «Я не відчуваю, що мені 100 літ»: довгожителька з Волині розповіла про своє нелегке життя
Сьогодні день пані Марії, як і раніше, починається з господарства. Найперше – нагодувати двох курей.
«Є дві курочки, піду їм їсти дам. А потім знову лягаю, бо ноги так болять, що не може вже ходити. Ще хлібця (з магазину, – ред.) принесу саменька», – ділиться жінка.
Попри поважний вік, пані Марія на місці не сидить. Пенсіонерка й досі сама пере, готує, порається на городі, а коли треба – ще й дрова рубає.
«Вона мусить перша бути на городі, у неї першої буде пооране, посаджене, змолочене. Ось така вона є енергійна. І от приходиш до неї в 9-ій годині, то вона до того часу вже просапала поле і відпочиває. А як постірати, то вона в 5 годині встане, а коли я прийду, то в неї вже стірка висить. Ось такий вона у нас живчик», – каже соціальна працівниця Валентина.
У вільний час пані Марія вишиває й читає книжки, навіть без окулярів. Каже: у їхнього роду люди – міцні.
«Бо ми крепкі, всі крепкі – і мої дядьки, й тітки. Всі такі здорові й довго живуть. Так і мені Бог дав здоров’я. Долі не дав, а здоров’я дав».
Читати ще: «Як ми працювали, то хай Бог милує і одвертає». Довгожителька з Новоукраїнки – про виселення, Голодомор і роботу в полі
У пані Марії – велика родина. Пенсіонерка має четверо правнуків та правнучок, найменшій – шість років, і вона вже готується йти до школи.
За плечима у волинянки – 95 років життя, дві війни, важка праця і сотні пережитих історій. А попереду – просте людське бажання, яке зараз є у кожного: дочекатися миру.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Повідомили про підозру двом іноземцям, які видурили у 80-річного волинянина понад тисячу доларів
Сьогодні 10:55
Сьогодні 10:55
США виходять із 66 міжнародних організацій
Сьогодні 10:06
Сьогодні 10:06
«Закінчення війни на фронті не видно». Розмова з військовим батальйону безпілотних систем 100-ї бригади
Сьогодні 09:33
Сьогодні 09:33
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.