29 червня: події, факти, дні народження

День народження 29 червня відзначають колишній заступник Луцького міського голови, нинішній заступник Тернопільського міського голови Владислав Стемковський (на фото) та журналістка Валентина Сидько.
«ВН» вітають їх та бажають здоров’я, достатку й успіхів у всіх починаннях.
Хроніка «ВН»:
Минулого року у цей день в «Ягодині» загорілася вантажівка.

Цього дня у 2011 році депутат Луцькради Олександр Пиза розповів, кого не люблять у міській раді.
У 2010 році керівництво ФК «Волинь» та Луцька міська рада уклали договір про здачу терміном на один рік стадіону «Авангард» в оренду.
А три роки тому «ВН» розповідали про виступ гурту «Океан Ельзи» під час мистецького дійства «Ніч у Луцькому замку».
Народилися:
Цього дня народилися українська письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, етнограф і перекладачка, мати Лесі Українки Олена Пчілка (Ольга Косач), радянський кіноактор Павло Волков («Юність Максима», «Комсомольськ», «Доля людини»), французький льотчик і письменник, автор «Маленького принца» Антуан де Сент-Екзюпері, американський співак і актор Нельсон Едді («Роз-Марі», «Балалайка»), італійський політик, 11-й президент Італії Джорджо Наполітано, радянський футболіст Анатолій Масльонкін, польський письменник Славомир Мрожек («Маленьке літо», «Втеча на південь»), громадський і церковний діяч, православний митрополит Петро Відибіда-Руденко, український і радянський кінорежисер Віктор Гресь («Чорна курка, або Підземні жителі», «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура»), український кінорежисер і сценарист Михайло Іллєнко («Фучжоу»), український політик і державний діяч, колишній голова Антимонопольного комітету України, зараз мер Одеси Олексій Костусєв, російська і радянська кіноакторка Ольга Машна («Васса», «Кін-дза-дза», Софія у фільмі «Гардемарини, вперед!»), російський естрадний співак грузинського походження Сосо Павліашвілі, український публіцист і політик Богдан Червак, американська школярка – посол доброї волі США, яка написала листа генсеку ЦК КПРС Андропову і на його запрошення приїздила до СРСР, Саманта Сміт, український футболіст Олександр Горяїнов, французький футболіст Янн М'Віла.
Сталося:
1918 – із Москви в Україну для організації збройної боротьби виїхав анархіст Нестор Махно.
Влітку Махно повернувся в Україну, де, організувавши невеликий повстанський загін під назвою «Чорна Гвардія», розпочав боротьбу проти німецько-австро-угорських окупантів та уряду гетьмана Скоропадського.
Згодом Махно в умовах протиборства двох сильних противників в Україні намагався стати «третьою силою» поряд з Директорією і більшовиками. Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму», проводити продрозкладку, насильно створити перші колективні господарства та комітети бідноти, викликала опір серед українського селянства і привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах.
Після розгрому «білогвардійських» військ Денікіна, більшовики почали війну з Махном, але не могли його впіймати. Коли ж Петро Врангель розпочав похід проти комуністів, вони знову налагодили співпрацю з Махном. Його армія допомогла розбити «білогвардійців». Після цього більшовики оголосили анархіста поза законом і почали його переслідувати аж доки той в 1921 році не емігрував до Європи.
1922 – визначний співак Федір Шаляпін виїхав на гастролі за кордон і більше в Росію не повертався.
За кордоном він постійно виступав у США (зокрема у «Метрополітен Опера», в Чикаго та інших містах), Парижу, Лондоні, Берліні, Барселоні, Мілані («Ла Скала») та інших містах, брав участь у російських антрепризах (у тому числі в 1930-31 у спектаклях «Російської опери» Церетелі і В. Де Базиля «Князь Ігор», «Русалка», і «Борис Годунов»). Останній публічний виступ співака відбувся в 1937.
Шаляпін виступав також як оперний режисер, знімався в кіно (виконав головну роль у фільмі «Дон Кіхот», 1932, музика Ж. Ібера). Автор мемуарів «Сторінки з мого життя» (1917), «Маска й душа» (1932).
Помер Шаляпін в Парижі від лейкозу. В 1984 був перепохований на Новодівочому цвинтарі.
1962 – Бориса Патона обрано академіком АН СРСР зі спеціальності «металургія і технологія металів».
Патон автор понад 1000 публікацій, 20 монографій та понад 400 винаходів. Саме він один з розробників методу електрозварювання м'яких тканин.
Чимало зробив у галузі автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів.
Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії — спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---