USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

29 червня: події, факти, дні народження

29 Червня 2013 00:01
День народження 29 червня відзначають колишній заступник Луцького міського голови, нинішній заступник Тернопільського міського голови Владислав Стемковський (на фото) та журналістка Валентина Сидько.
«ВН» вітають їх та бажають здоров’я, достатку й успіхів у всіх починаннях.
Хроніка «ВН»:
Минулого року у цей день в «Ягодині» загорілася вантажівка.

Цього дня у 2011 році депутат Луцькради Олександр Пиза розповів, кого не люблять у міській раді.
У 2010 році керівництво ФК «Волинь» та Луцька міська рада уклали договір про здачу терміном на один рік стадіону «Авангард» в оренду.
А три роки тому «ВН» розповідали про виступ гурту «Океан Ельзи» під час мистецького дійства «Ніч у Луцькому замку».
Народилися:
Цього дня народилися українська письменниця, публіцистка, громадська і культурна діячка, етнограф і перекладачка, мати Лесі Українки Олена Пчілка (Ольга Косач), радянський кіноактор Павло Волков («Юність Максима», «Комсомольськ», «Доля людини»), французький льотчик і письменник, автор «Маленького принца» Антуан де Сент-Екзюпері, американський співак і актор Нельсон Едді («Роз-Марі», «Балалайка»), італійський політик, 11-й президент Італії Джорджо Наполітано, радянський футболіст Анатолій Масльонкін, польський письменник Славомир Мрожек («Маленьке літо», «Втеча на південь»), громадський і церковний діяч, православний митрополит Петро Відибіда-Руденко, український і радянський кінорежисер Віктор Гресь («Чорна курка, або Підземні жителі», «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура»), український кінорежисер і сценарист Михайло Іллєнко («Фучжоу»), український політик і державний діяч, колишній голова Антимонопольного комітету України, зараз мер Одеси Олексій Костусєв, російська і радянська кіноакторка Ольга Машна («Васса», «Кін-дза-дза», Софія у фільмі «Гардемарини, вперед!»), російський естрадний співак грузинського походження Сосо Павліашвілі, український публіцист і політик Богдан Червак, американська школярка – посол доброї волі США, яка написала листа генсеку ЦК КПРС Андропову і на його запрошення приїздила до СРСР, Саманта Сміт, український футболіст Олександр Горяїнов, французький футболіст Янн М'Віла.
Сталося:
1918із Москви в Україну для організації збройної боротьби виїхав анархіст Нестор Махно.
Влітку Махно повернувся в Україну, де, організувавши невеликий повстанський загін під назвою «Чорна Гвардія», розпочав боротьбу проти німецько-австро-угорських окупантів та уряду гетьмана Скоропадського.
Згодом Махно в умовах протиборства двох сильних противників в Україні намагався стати «третьою силою» поряд з Директорією і більшовиками. Спроба більшовицьких органів влади втілити «політику воєнного комунізму», проводити продрозкладку, насильно створити перші колективні господарства та комітети бідноти, викликала опір серед українського селянства і привела до антибільшовицьких настроїв у махновських військах.
Після розгрому «білогвардійських» військ Денікіна, більшовики почали війну з Махном, але не могли його впіймати. Коли ж Петро Врангель розпочав похід проти комуністів, вони знову налагодили співпрацю з Махном. Його армія допомогла розбити «білогвардійців». Після цього більшовики оголосили анархіста поза законом і почали його переслідувати аж доки той в 1921 році не емігрував до Європи.
1922визначний співак Федір Шаляпін виїхав на гастролі за кордон і більше в Росію не повертався.
За кордоном він постійно виступав у США (зокрема у «Метрополітен Опера», в Чикаго та інших містах), Парижу, Лондоні, Берліні, Барселоні, Мілані («Ла Скала») та інших містах, брав участь у російських антрепризах (у тому числі в 1930-31 у спектаклях «Російської опери» Церетелі і В. Де Базиля «Князь Ігор», «Русалка», і «Борис Годунов»). Останній публічний виступ співака відбувся в 1937.
Шаляпін виступав також як оперний режисер, знімався в кіно (виконав головну роль у фільмі «Дон Кіхот», 1932, музика Ж. Ібера). Автор мемуарів «Сторінки з мого життя» (1917), «Маска й душа» (1932).
Помер Шаляпін в Парижі від лейкозу. В 1984 був перепохований на Новодівочому цвинтарі.
1962Бориса Патона обрано академіком АН СРСР зі спеціальності «металургія і технологія металів».
Патон автор понад 1000 публікацій, 20 монографій та понад 400 винаходів. Саме він один з розробників методу електрозварювання м'яких тканин.
Чимало зробив у галузі автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Велику увагу приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів.
Очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії — спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus