Українські клони європейських пам'яток. ФОТО

Охочим побачити Європу, не покидаючи Україну, рекомендують десять українських клонів європейських пам'яток.
Видання «Фокус» пропонує порівняти українські архітектурні пам'ятки з їхніми європейськими аналогами.

Буковинська Баварія

На початку ХХ століття влада Чернівців замовила новий театр в архітектурному бюро Фельнера і Гельмера, яке до цього вже побудувало 43 подібних споруди, з-поміж яких – і Одеська опера. Але в міській касі не виявилося необхідних для будівництва 600 тисяч крон, і бюро продало готовий проект більш «грошовитому» місту – баварському Фюрту. Потім кошти все ж знайшлися, і в 1905 році в Чернівцях відкрили двійник фюртського театру.


Румунська сестра

У селі Топорівці Новоселицького району на Буковині є дві Іллінські церкви: архаїчна оборонна (1560 рік) і модернова, схожа на казковий замок (1914 рік). У другої святині є відразу дві «сестри» в Румунії: у Кімполунг (1908-1913 роки) та Босанче (1903-1905 роки). Їх спроектував австрійський архітектор професор Карл Ромсторфер, який жив на початку XX століття в Чернівцях.


Растреллі на двох

Мабуть, найвідоміша архітектурна пара – київська Андріївська церква і собор Смольного інституту в Санкт-Петербурзі. Обидва храми в стилі бароко за проектом Бартоломео Франческо Растреллі побудували в 1749 році. Вони не ідентичні, але дуже схожі один на одного.


Сестри по нещастю

Найвідоміша скульптура Кам'янець-Подільського – надгробок 21-річної Лаури Пшездецької, що «розбилася» під час кінної прогулянки. Над монументом талановитий волинський скульптор Віктор Бродський працював у 1874-1876 роках. У 1876 році до Бродського із замовленням звернувся міністр закордонних справ Італії барон Джузеппе Джордано Апостолі, в якого померла дружина Енедіна. Італійський варіант надгробку стоїть на римському кладовищі Санта Верано.


Стрибок через прірву

Міст «Стрімка лань» у Кам'янці-Подільському увійшов до Книги рекордів України як найвищий міст нашої країни: його висота – понад 50 м. Будували його в 1966-1973 роках за проектом інженерів з Інституту імені Патона. Навряд чи київські інженери не чули про міст Великої герцогині Шарлотти, який у 1966 році відкрили в Люксембурзі. Як би там не було, мости вийшли практично ідентичними.


Нова Візантія

Ідеологічна машина в Росії працювала завжди. В епоху, коли телебачення ще не було, імперія утверджувала свою силу за допомогою архітектури, проростаючи в нових землях соборами в псевдо-руському стилі. Первістком неовізантійської «навали» став Володимирський собор у Севастополі, потім схожі храми з'явилися в Києві (не зберігся) і в Кам'янці-Подільському (відновлений в 2000-ті). «Сліди» імперії можна відшукати в Софії, Каунасі, Ризі, Нарві і Вільнюсі.


Побачити Париж...

Де тільки не зустрінеш копії Ейфелевої вежі: одна така є навіть у столиці Гондурасу Тегусігальпі. Не відстає і Україна: у 2012 році у нас з'явилося три паризьких символу. Двометрову вежу встановили у Львові ковалі з Сокаля. Їхні колеги з Миколаєва на фестивалі «Весняний позитив» прикрасили місто чотириметрової конструкцією, а в Харкові у розважального центру звели аж 35-метрову вишку з оглядовим майданчиком.


Царський постріл

Біля мерії Донецька з 2001 року стоїть точна копія кремлівської Цар-гармати. Ну, не зовсім точна: за чутками, тодішній московський мер Юрій Лужков велів зробити подарунок у трохи меншому розмірі, ніж оригінал. Іжевський завод завдання виконав: за довжиною донецька версія знаряддя менша від оригіналу, зате вага у неї більше – 42 проти 39,3 тонни. За донецькою традицією, у дуло гармати потрібно кинути монетку – «на успіх» і «на багатство».


Італійський куточок

Поряд із відомим серед українських туристів замком у Підгірцях на Львівщині зберігся костел Святого Йосипа, який будували з 1752 по 1766 роки. Власник Підгорецького замку Вацлав Жевуський задумав його як родову усипальницю. Кажуть, він хотів створити в Підгірцях копію базиліки Суперга, побудованої в італійському Турині в першій половині XVIII століття. Копія вийшла не ідентичною, хоча спільні риси у храмів є.


Обама тут не живе

Красень-палац у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області побудував Микола Чарномський, злодійкуватий управитель маєтку Софії Потоцької. Архітектором був маловідомий Франческо Боффо. Немає жодних доказів того, що талановитого італійця надихнув Білий дім у Вашингтоні. Тим не менш, будівлі дуже схожі, що спонукає чорноминських школярів час від часу писати американським президентам листи із проханням «підсобити» з ремонтом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---