Хто «розпалює» ненависть між поляками та українцями

Напередодні річниці Волинської трагедії в Польщі вкотре піднімають питання про необхідність каяття зі сторони українців за злочини УПА. Українські історики вважають: як у 1943 році, так і зараз не обходиться без кремлівських ляльководів, - повідомляє 24 канал.

"Польща проти Бандери. Покайтесь за Волинь!", - саме ці слова завзято скандували польські молодики українцям Перемишля, які йшли вшановувати на цвинтар січових стрільців, котрі жодного стосунку ні до УПА, ні до Бандери не мають. Та й він під час трагічних подій на Волині уже другій рік сидів в німецькому концтаборі.

Це визнає і польський дослідник Лукаш Адамський — заступник директора Центру польсько-російського діалогу. Там шукають порозуміння з Росією. А от щодо Волині — історик однозначний. Це, мовляв, не землі українців. А відтак в 1943 році вони там боролись не з окупантами, а знищували мирних поляків.

"Я особисто вважаю, що то був геноцид. Це була ідеологія ОУН. Були двоє польських дослідників Семашкових, котрі рахували усі жертви. Їх кількість — 130 тисяч", — переконаний історик.

Єва і Станіслав Семашки, яких згадав історик, примудрились фото убитих циганських дітей їхньою божевільною матір'ю у 1926 році видавати за вбитих упівцями поляків. Лише після численних зауважень помилку визнали. Та на кількості жертв наполягають. Мовляв, 11 липня 1943 року упівці напали на 100 польських сіл. Де ж взялось стільки упівців, і, власне, де докази — запитують українські історики.

"Жодних документів знищення кількох десятків чи сотень населених пунктів одномоментно не було. І це дивно, бо такої масштабної операції не могли не помітити польське підпілля чи радянські партизани. І, що найдивніше, німці, які на той момент були владою", — зазначає директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Проте вбивство поляків було, - каже В'ятрович. - Але воно ніяк не підпадає під визначення геноцид".

"Геноцид може здійснювати держава, яка має апарат насильства. В цьому польсько-українському протистоянні українці були як серед тих хто вбивав, так і серед тих, кого вбивали поляки. Ми маємо безліч документів польського підпілля про вбивства українського, зокрема цивільно, населення. Натомість концепція геноциду передбачає односторонню відповідальність", — розповів дослідник.Волинська трагедія - продовження українсько-польської війни. Розпочалась після проголошення ЗУНР ще 1918 році. Бажання українців мати власну державу не сподобалась полякам. Європа ж виступила на їхньому боці. А згодом і більшовики визнали за Польщею цю територію. Все завдяки спільним військовим діям українців і поляків. І саме на цвинтарі, куди йшли українці з ходою, спочивають ті, хто допоміг полякам здобути незалежність. Втратою своєї. І саме біля нього, за іронією долі, польські націоналісти вимагали від українців покаяння за 1943 рік. Як і тоді, так і зараз, Кремль лише потирає руки. І чекає поки українці, і поляки розсваряться, кажуть наші історики.

А поляки збирають черговий форум і готують нову резолюцію про геноцид.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---