На Волині виступила акторка Московського театру. ФОТО

Заслужений артист України Петро Панчук зробив постановку у рідному селі Лобачівка, що на Горохівщині, до Дня незалежності України. Успіх прем’єри був просто запаморочливий, повідомляють організатори і відвідувачі заходу.
Поряд із сільськими аматорами грала і акторка Московського театру, інформує Слово Волині.
Петро Панчук зробив постановку оповідання «Земляки» Василя Шукшина. Театрали лобачівського народного дому «Просвіта», після творчого успіху прем’єри, тепер із гордістю називають себе Лобачівським театром імені Панчука.
Петро Панчук розповів, як народжувався лобачівський театр.
Ще рік тому він не відмовив директорові лобачівської «Просвіти» Василеві Грибу допомогти «зробити щось оригінальне для людей». За місяць до прем’єри розпочалися репетиції. Новоспечені актори старалися швидше поробити всі свої справи на полях, у домівках, в стайнях, щоб не запізнитися на репетиції, які Петро Фадейович призначав двічі на день. Ще місяць тому їм важко було зрозуміти, як з оповідання він «зробить виставу».
У повідомленні йдеться, що люди не розуміли, чому на початках він збирає їх по двох-трьох, вчить поодинці як рухатися, говорити? І як потому «зведе всіх до купи».
«Бувало режисер казав: «Не знаю, як воно має бути». А на ранок приходив із новонародженим домислом. Думку про нього питав у всіх, навіть у юного Сергія, який, кажуть, схоплював «на льоту» високу науку професіонала сцени», - розповідає Василь Гриб.
Люди не могли повірити, доки не побачили на власні очі, що грати на сцені, разом із ними, буде акторка Московського театру студії ІРТ, лауреат міжнародного фестивалю в Неаполі Марія Караман. Вона зараз переїхала до Києва працювати і вже, навіть, найняла репетитора для вивчення української мови.
«Коли я їхала з Москви у Лобачівку, рідні казали мені цілком серйозно, щоб поверталася відразу, як тільки зіграю свою роль. Бачили б вони, якою щасливою я почувалася тут ці два тижні, відчули б, як приємно спілкуватися з такими людьми, які живуть у Лобачівці! Де б не була, славитиму їх», - розповідає акторка.
Серед перших глядачів на репетиціях були гості Петра Панчука: актриса з Варшави Магдалена Важеха і її колега Ганна Охрімчук з Києва. Остання в Польщі веде студії з народного співу, навчає його студентів і є учасником фольклорного ансамблю «Древо» при Київській консерваторії.
Марія Карман була не єдина зірка, що виступила тоді на лобачівській сцені. Петро Панчук грав сам, грала і його дружина Людмила, володарка гран-прі під час Всеукраїнського конкурсу читців імені Т.Г.Шевченка.
Петро Панчук досяг багато у мистецтві. Та він ні на мить не забуває рідну Лобачівку. Щороку приїжджає до отчого порога, впорядковує, як птах гніздо, дім, у якому виріс. Звідси вже восьмий рік поспіль разом із дружиною Людмилою вирушає паломником до Почаївської лаври.
Зі слів Панчука, нині він зі сокровенністю пригадує, як у свій час він, син золоторукого сільського столяра і музиканта на всю округу Фадея, працюючи художнім керівником у лобачівському клубі, поїхав до Києва за духовими інструментами. Мабуть, це Господь вказав йому тоді у столиці шлях до театрального інституту імені І.Карпенка-Карого. Бо у село повернувся вже студентом. А відтак і вимудрував, вистраждав у творчих сум’яттях, відстояв у закулісних інтригах свій намічений Всевишнім подальший життєвий шлях.
«Не знаю, що буде завтра, я така істота, яка не будує планів. Потрібно жити, і життя саме підкаже, що потрібно робити і як жити»,- каже Петро Панчук.
На фото:
У центрі: Петро Панчук – Заслужений артист України номінант на Шевченківську премію, лауреат Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки, народився у Лобачівці 1957 року.
А також:
директор НД «Просвіта» Василь Гриб,
художній керівник Андрій Корнейко,
землевпорядник Лобачівської сільської ради Світлана Шевчук,
педагоги місцевої школи Зоряна Бойчук і Сергй Карніц, Тарасові Грибу
наймолодшому артисту - 16-річний Сергій Корнейко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---