Проблеми фермерів: кислотність, збут та духовність
На засідання Асоціації фермерів Волині прибуло 65 господарів з усіх районів краю. Ці люди «годують» не тільки волинян, але й деякі регіони України.
Захід відбувся 17 січня в сесійній залі обласної ради.
«ВН» розпитали фермерів про проблеми галузі.
Сергій Глинянко з Ратнівського району займається фермерством з 1992 року. Він скаржиться на запущеність земель в цій частині Полісся. Мовляв, угіддями можна розпоряджатися набагато краще.
Водночас аграрій нарікає на високу кислотність ґрунтів, що робить землю безплідною. З його слів, ділянки, на яких господарює, зрошує спеціальними розчинами за свій кошт. «Аби вона давала хоч якийсь урожай. Держава нічого не робить для цього», - стверджує Глинянко.
Як стверджує фермер, у Білорусі програма розкислення ґрунтів діє кілька десятків років і земля, яка деінде гірша за нашу, дає високі урожаї. В Україні аналогічну програму закрили на початку 1990-х років.
«Тому доводиться землі віддавати селянам під пасовища, а ті землі, які ще можуть приносити урожай, там вирощую різні культури», - додав чоловік. На думку Глинянка, держава мала б приділяти більше уваги цій проблемі.
Також він вважає несправедливим те, що угіддям, які розташовані поблизу Луцька чи Ковеля, приділяють більшу увагу, ніж віддаленим районам області.
Дмитро Себій із Володимир-Волинського району зазначив, що головна проблема в сільському господарстві – це бездуховність людей. Мовляв, до села не треба підходити як до пшениці, як до м’яса, як до яєць. «У нас взагалі немає села. Вільних людей перетворили на манкуртів – бездумних рабів», - зауважив господарник.
З його слів, лишень коли відновлять духовність, можна буде говорити про розвиток сільського господарства. «І розмулювати треба в глухих селах Полісся, а не в Києві чи Харкові», - сказав Себій.
Керівник СВГ «Наталі» Марія Степанюк з Горохівського району займається вирощуванням зернових культур. «Чи не найбільша проблема – збут зерна. Мусимо дешево продавати, та й продати немає куди», - бідкається вона.
Газдиня стверджує, що через низькі ціни на продукцію доводиться закупляти в кредит мінеральні добрива. «Хоч не всі дають товари в кредит. Ту ж солярку купляємо за повною вартістю, але за що ми її купимо, якщо грошей нема», - каже Степанюк.
Натомість її тішить те, що добре зійшли посіви озимини. Мовляв, в листопаді пішли дощі, а в січні випав сніг і очікується хороший урожай. «Але за які гроші буду купувати паливо для збору - не знаю», - відзначила вона.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Захід відбувся 17 січня в сесійній залі обласної ради.
«ВН» розпитали фермерів про проблеми галузі.
Сергій Глинянко з Ратнівського району займається фермерством з 1992 року. Він скаржиться на запущеність земель в цій частині Полісся. Мовляв, угіддями можна розпоряджатися набагато краще.
Водночас аграрій нарікає на високу кислотність ґрунтів, що робить землю безплідною. З його слів, ділянки, на яких господарює, зрошує спеціальними розчинами за свій кошт. «Аби вона давала хоч якийсь урожай. Держава нічого не робить для цього», - стверджує Глинянко.
Як стверджує фермер, у Білорусі програма розкислення ґрунтів діє кілька десятків років і земля, яка деінде гірша за нашу, дає високі урожаї. В Україні аналогічну програму закрили на початку 1990-х років.
«Тому доводиться землі віддавати селянам під пасовища, а ті землі, які ще можуть приносити урожай, там вирощую різні культури», - додав чоловік. На думку Глинянка, держава мала б приділяти більше уваги цій проблемі.
Також він вважає несправедливим те, що угіддям, які розташовані поблизу Луцька чи Ковеля, приділяють більшу увагу, ніж віддаленим районам області.
Дмитро Себій із Володимир-Волинського району зазначив, що головна проблема в сільському господарстві – це бездуховність людей. Мовляв, до села не треба підходити як до пшениці, як до м’яса, як до яєць. «У нас взагалі немає села. Вільних людей перетворили на манкуртів – бездумних рабів», - зауважив господарник.
З його слів, лишень коли відновлять духовність, можна буде говорити про розвиток сільського господарства. «І розмулювати треба в глухих селах Полісся, а не в Києві чи Харкові», - сказав Себій.
Керівник СВГ «Наталі» Марія Степанюк з Горохівського району займається вирощуванням зернових культур. «Чи не найбільша проблема – збут зерна. Мусимо дешево продавати, та й продати немає куди», - бідкається вона.
Газдиня стверджує, що через низькі ціни на продукцію доводиться закупляти в кредит мінеральні добрива. «Хоч не всі дають товари в кредит. Ту ж солярку купляємо за повною вартістю, але за що ми її купимо, якщо грошей нема», - каже Степанюк.
Натомість її тішить те, що добре зійшли посіви озимини. Мовляв, в листопаді пішли дощі, а в січні випав сніг і очікується хороший урожай. «Але за які гроші буду купувати паливо для збору - не знаю», - відзначила вона.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Кожен кілометр – це продовження боротьби. Історія волинського фронтового водія на псевдо Апостол
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Завтра Луцьк прощатиметься з Героєм Юрієм Смикалом
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48
На Волині молодикам, які хотіли покататися на чужому авто, загрожувало п'ять років тюрми
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
Сів втомленим за кермо: на Волині покарали винуватця ДТП, в якій загинули двоє людей
20 Грудня 2025 23:36
20 Грудня 2025 23:36
На Волині судили чоловіка, який через скруту продавав знайдені на фронті гранати
20 Грудня 2025 23:08
20 Грудня 2025 23:08

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.