USD 27.67 27.95
  • USD 27.67 27.95
  • EUR 31.3 31.7
  • PLN 7.1 7.35

Волинські кікбоксери – чемпіони світу. ФОТО. ВІДЕО

16 Листопада 2013 19:00
Волинські спортсмени, які виступали на Чемпіонаті світу з кікбоксингу за підтримки благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» привезли з італійського міста Маріна-ді-Каррара 8 нагород.

В італійському місті Маріна-ді-Каррара відбувся Чемпіонат світу з кікбоксингу за версіями WTKA, WKA, IAKSA, ICO, WKL, WCSA. Змагання тривали з 29 жовтня до 3 листопада. Участь у змаганнях брали 103 країни та більше 3000 учасників.

Українська команда була представлена 24 спортсменами і виборола 26 золотих, 12 срібних і 12 бронзових медалей. Приємно, що значна частина цих нагород належить волинським спортсменам.

Честь нашого міста представляли члени збірної України Анастасія Коновальчук, Марк Куць, Андрій Подвальний та Іван Швайко. На Чемпіонат світу з кікбоксингу в Італію їх супроводжували тренери - Анатолій Кобель, Юрій Куць та Микола Мордик. Вони були надійною підтримкою для своїх підопічних.

З Чемпіонату світу волинські спортсмени привезли 4 золотих, 3 срібних і 1 бронзову медаль.

Зокрема Іван Швайко став першим у категоріях лайт-лоу та лайт на рингу та третім у фул-контакті (91+кілограмів), Марк Куць здобув 2 золоті медалі серед юнаків до 40 кілограмів у лоу-лайті та лайті на рингу, Анастасія Коновальчук здобула 2 срібні нагороди у категорії лайт-контакт на рингу та лайт лоу-кік (до 55 кілограмів), Андрій Подвальний отримав срібло у лайті на рингу (до 75 кілограмів).

Журналіст Волинських Новин поспілкувалися з чемпіонами та призерами змагань.

Андрій Подвальний, 23 роки, - майстер спорту України з кікбоксингу, чотирикратний чемпіон України. Він займається кікбоксингом з дитинства, тренує дітей, виховав трьох чемпіонів області, випускник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 2012 року.

-Під керівництвом тренера Миколи Мордика, плідна праця почала приносити хороші результати. Я пишаюсь, що вже 14-ий рік співпрацюємо з ним. Він мене підтримує. І я сказав би, що це вже не тренер, а мій найкращий друг, який мене постійно підтримує. До нього можна звернутися з будь-яким запитанням, він завжди допоможе. Я вважаю, що мені дуже пощастило. Адже для спортсмена вихід на новий рівень, зазвичай, означає зміну тренера. А я відразу потрапив у «потрібні руки». У мене вже є свої вихованці, але тренер до мене ставиться, як до своєї дитини.
З Чемпіонатів України ми постійно повертаємось з нагородами. Минулого року їздили на Кубок Європи, де я став бронзовим призером. Для нас є великим результатом вже те, що ми мали змогу брати участь у змаганнях такого рівня. У середній вазі в Україні дуже велика конкуренція.
У нас була мрія потрапити на Чемпіонат світу. Будемо показувати результати. Будемо працювати для того, щоб на цій висоті залишитися. Спорт – така річ, де не можна зупинятися. Якщо ти вийшов на першу сходинку, потрібно ставити інші цілі і досягати нових вершин, розвиватися постійно.
-Чи часто бувають травми?
-Чим вищі місця, тим більше травм. Але коли ти довго у спорті, ти знаєш суперників особисто і навіть можеш товаришувати поза межами рингу з ними.
-На кого хотілося би рівнятися у спорті?
-Є люди, які чудово боксують – Віталій і Володимир Клички, Василь Ломаченко, Майк Тайсон. Але меж досконалості немає. Адже це теж звичайні люди, які завдяки щоденним тренуванням і постійній праці досягли висот у спорті. Тому, якщо багато працювати, результати будуть. Якби мені, коли я прийшов у спорт, сказали, що я буду призером Чемпіонату Європи чи буду брати участь у Чемпіонаті світу, я б не повірив. А зараз це цілком реально і розумієш, що треба працювати і ще раз працювати.

Анастасія Коновальчук, 19 років, - кандидат в майстри спорту. Дівчина три роки займалася рукопашним боєм.
-Батьки спочатку не знали, що я займаюсь таким видом спорту. Коли дізнались, були категорично проти. Але чим більше забороняли, тим більше хотілося це робити. Коли вступила у СНУ імені Лесі Українки (Коновальчук Анастасія – студентка факультету міжнародних відносин), у першу чергу навідалась у Спорткомплекс. Там познайомилася з тренером і почала займатися кікбоксингом. Ось уже третій рік займаюся у Миколи Юрійовича. За цей час я взяла участь у різноманітних змаганнях.
Щоб не втрачався сенс, потрібно постійно ставити нові цілі. І на маленьких мріях досягати абсолютних вершин. Ці змагання високого рівня. І якщо Андрій більш титулований спортсмен, то для мене ці змагання були тестом на психологічну готовність.
Якщо говорити про тих людей, на кого хотілося б рівнятися – то відразу думаю про тренера. Це добре бути відомим, але не кожен зможе потім передати всі свої знання і вміння іншим і цим жити. Коли я дивлюся на Миколу Юрійовича, розумію, що у нього теж були спортивні досягнення, кар’єра, і він зміг почати вчити дітей тому, що вміє сам. Якщо ти вже займаєшся чимось, треба жити цим.
Марк Куць, 12 років
.
-На Чемпіонаті зібралися спортсмени зі всього світу. Для мене це були перші змагання такого рівня. У мене була додаткова мотивація – я збирав гроші на новий мобільний телефон. За перемогу тато (а він є одним з тренерів Марка) пообіцяв, що придбає мені телефон.
-Чи є в тебе велика мрія у спорті?
-Я хочу професійно займатися кікбоксингом, великим боксом.
Завдяки тому, що володію англійською мовою, багато спілкувався на Чемпіонаті з однолітками, знайшов цікавих співрозмовників. Головне на змаганнях – правильно налаштуватися на бій. По-друге, потрібно вибрати правильну тактику. Також у спорті головне не сила, а розум. Потрібно правильно розрахувати траєкторію, силу удару, правильно побудувати захист.
-Чи бувають травми?
-Бувають, але, в основному, не від спорту, а коли бавимося з друзями.
Іван Швайко, 31 рік, - найдосвідченіший спортсмен волинської команди. Кікбоксингом і боксом він займається більше 13 років. Його тренує Анатолій Кобель.

- Це для мене не перші змагання такого рівня. Я був двічі переможцем Кубку світу, переможцем всеукраїнських змагань.
Були, звичайно, нюанси в організації змагань. Довго чекали на зважування. Давався в знаки мовний бар’єр. Трішки тяжко було це все поєднати. Тим паче, в італійців є сієста – обід, значить перерва і організатори теж відпочивають. Але все нормально, витримали.
Щодо планів на майбутнє, то більше думаю зробити акцент на заняттях боксом. Якщо підготуюсь і не буде травм, то пропонують професійний бій в Росії в грудні.

Пишається заслугами волинських спортсменів і президент федерації боксу Волині, президент Волинської обласної федерації кікбоксингу (версія «WАКО») Ігор Корольчук: «Наші спортсмени достойно себе представили під час Чемпіонату і свідченням цього є беззаперечна перемога волинян. Звичайно, що цьому допомогли небайдужі люди – Петро Гордійчук, Віктор Шумський, народний депутат України Ігор Палиця та інші. Вони фінансово сприяли у поїздці на Чемпіонат. Крім того, сьогодні наші спортсмени безплатно займаються у спортзалі «Естету», де ремонт зробив Ігор Палиця. Там є спортивний інвентар, душ, тепло і гарно. Хотілося б ще, аби й місцева влада активніше долучалася до розвитку спорту на Волині. Щоб у спортшколах створили додаткові ставки для тренерів із зарплатою хоча б 1500-2000 гривень. Адже сьогодні займатися різними видами боротьби попит перевищує пропозицію. До слова, дівчат і з хлопцями у залах займається 50/50».

ЧИТАТИ ЩЕ: ВОЛИНСЬКІ СПОРТСМЕНИ – ЧЕМПІОНИ СВІТУ З КІКБОКСИНГУ. ФОТО










Загрузка...
Коментарів: 1
17школа Показати IP 17 Листопада 2013 14:58
Волинь,вами,пишається!P.S.Колі Мордику-ПОВАГА!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.