Історія 22-річного командира танка з Волині

Про 22-річного військового 51 бригади, командира танку - Миколу Буліка, який наразі знаходиться на лікуванні, написала у своєму Фейсбук Наталія Соколова.

"Йому нічого не треба, просто почитайте його неймовірну історію..", - пише волонтер.

ІЛОВАЙСЬКИЙ КОТЕЛ..
29 серпня.. Потрапили в засідку під обстріл.. Разом з ним товариші Дмитрук (вже Луцький шпиталь ), Вишиваний (вже Львівський шпиталь )..
Поранили Миколу, втратив свідомість.. Отямився - один - чорне поле, на горизонті село..
Подивився на ноги: ліва висить - відкритий перелом, права ... розірвана в ній осколок стирчить, десь 10 на 4 см..!! САМ витягнув осколок руками... Без ІПП, без бинтів і ліків... Заліпив рани штанами і поповз до села, до людей!
Повз на руках, повз 2 доби без їжі і води ... Важке поранення..
За 100 метрів до села побачив тягач і людей.. Люди не підійшли, прислали російських солдатів.
5 російських солдатів з 61 бригади підійшли до нашого Миколи, дали бинта і, слава Господу, не взяли з собою, - безнадійний!!!((
А він тим бинтом обмотав руку і виліз на пагорб, ОСТАННІЙ ШАНС, щоб свої побачили...
І ПОБАЧИЛИ!! Червоний Хрест 31 серпня збирав по полях поранених, назбирали біля 30 бійців.. І наш Микола!!! Вивезли на швидких в польовий шпиталь, звідти вертушками на Дніпро.. Перші операції .. Лише там від ран відідрали штани на третю добу.
1 вересня- борт на Киів, операції, пересадка шкіри, склали ноги...тиждень перев'язок під наркозом.. Ще мініміум 2 тижні в шпиталі.. Потім складна реабілітація...
Зараз поруч дружина Наталочка, біля його ніг..
МРІЯ - ПОЦІЛУВАТИ СИНА ВЛАДІКА (1,7 міс), якого не бачив 4 місяця...
ТЕ, що Микола живий- диво!!

Наталія Соколова

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---