«Луганські» рюкзаки – для «волинських» учнів-переселенців

Новенькі рюкзаки та інше шкільне приладдя отримали сьогодні, 29 серпня, діти переселенців зі Сходу та Автономної Республіки Крим, які, в силу військових дій в країні, змушені були покинути рідні навчальні заклади та продовжувати здобувати знання на Волині.

Захід відбувся у приміщенні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Зі слів громадської активістки Юлії Вусенко, яка протягом тривалого часу опікується проблемами вимушених переселенців, цього разу, окрім гостей зі сходу та Криму, канцелярію та портфелики подарували й дітям, батьки яких перебувають, або перебували у зоні АТО. Загалом, адресну допомогу отримали близько півсотні чоловік, із них – 39 школяриків-переселенців, решта – діти, батьки яких беруть участь у АТО. Варто зазначити, що у кожен рюкзак благодійники дбайливо поклали пенал, фарби, пензлики, олівці, книги та зошити. Окрім цього, кожна дитина отримала у подарунок синьо-жовтий прапорець. До слова, придбати шкільне приладдя допоміг громадський діяч та політик із Луганщини Сергій Шахов.

«Я - батько чотирьох дітей, тому розумію, що ми повинні дбати не лише про військових, а й про дітей, залишених без рідних домівок, а дехто – й без батьків», - каже він, й запевняє, що економічна, психологічна та моральна війна на Сході триває уже 23 роки, адже, з його слів, споконвіків східняків переконували, що на заході живуть бандерівці, а мешканців заходу – що на сході перебувають москалі.

А ось кримчани – мама та син, Ірина та Юрій Сурови, їхати із окупованого агресором Криму на тоді ще незнайому Волинь зовсім не боялись:

«Щойно прибули на вокзал, одразу замітили, що у нас, в Криму не зустрінеш таких щирих та усміхнених облич. Коли ми вийшли з потягу, на вулиці моросив дощ, а небо було похмурим. Однак таксист настільки щиро до нас посміхався, що ми й забули про негоду, а на душі стало тепло й сонячно. І ця посмішка є у всіх вас», - розчулено каже жінка. Чорнявий хлопчина, Юра Суров запевняє, що зовсім не боїться здобувати знання в українській школі, адже чудово володіє мовою. «Мама пропонувала мені йти в російськомовну школу № 5, але я не захотів. А знаєте чому? Бо дуже люблю Україну», - запевняє хлопець.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---