Коли мозок вимикається: вчені дослідили загадковий стан «порожнечі розуму»
Усім знайоме відчуття, коли відриваєшся від екрана телефона і раптом розумієш, що в якийсь момент не думав взагалі ні про що. Це не забудькуватість, не мрійливість і не витання в хмарах, а буквально кілька секунд, коли у свідомості панує тиша.
Нейробіологи називають цей стан mind blanking, або порожнеча розуму. Це короткий період, коли мозок тимчасово припиняє створювати будь-які думки. Нещодавні дослідження свідчать, що це окремий, цілком реальний стан свідомості, пише «Українська правда. Життя» з посиланням на LiveScience.
Наскільки часто це трапляється?
Більшість людей навіть не помічають, коли вимикаються. Але коли науковці випадково переривали учасників дослідження і запитували: «Про що ви щойно думали?» – ставало очевидно: mind blanking трапляється частіше, ніж ми усвідомлюємо. За оцінками різних досліджень, від 5% до 20% нашого часу під час неспання може проходити в цьому стані.
Як це вивчали?
Команда нейродослідника Томи Андрійона з Французького національного інституту здоров’я використала електроенцефалографію (EEG) – технологію, яка фіксує електричну активність мозку за допомогою електродів на голові. Учасники дивилися, як на екрані швидко змінюються цифри, й мали натискати кнопку щоразу, коли бачили всі числа, крім трійок.
Читати ще: Спека змінює роботу мозку: тривожні висновки вчених
Це завдання вимагало уваги та швидкої реакції. Раз на хвилину експеримент зупиняли, щоб запитати учасників, на чому була сфокусована їхня увага: на самому завданні, на сторонніх думках, чи, можливо, вони не думали ні про що.
Що виявили?
Коли учасники переживали порожнечу розуму, вони реагували повільніше, ніж за інших станів. На EEG було видно: мозкова активність у ці моменти глобально сповільнюється, а не концентрується у певних ділянках. Це важливо, адже раніше вважалося, що під час неспання мозок завжди щось продукує.
Друга частина дослідження – під керівництвом нейробіологині Афіни Демерці з Університету Льєжа – використовувала функціональну МРТ. Цей метод не такий швидкий, як EEG, бо відстежує не електричні сигнали, а кровообіг у мозку, що дає змогу бачити, які саме ділянки активні.
Учасників просто залишали лежати в сканері без завдань, періодично запитуючи про зміст їхніх думок.
Несподіваним результатом стало те, що коли люди повідомляли про порожнечу, майже вся їхня мозкова активність була узгодженою, як у фазі глибокого сну.
«Мозок трохи зсувається у бік сну. Цього достатньо, щоб порушити звичний стан свідомості – і ми вимикаємось», – пояснює Андрійон.
Навіщо це мозку?
Обидва дослідники припускають, що mind blanking – це своєрідне мініперезавантаження мозку під час неспання. Під час глибокого сну мозок очищується від накопичених метаболічних відходів, охолоджується, економить енергію та підлаштовується до наступного дня.
Читати ще: Зміни клімату загострюють симптоми неврологічних та психічних захворювань
«Це як узяти хвилинку, щоб провітрити голову. А попередні спостереження показують: у людей, які недосипають, порожнеча розуму трапляється частіше, що підтверджує цю гіпотезу», – пояснює Демерці.
Попри ймовірну користь для відновлення, цей стан – не найкращий для продуктивності, підкреслює Андрійон. Але він вважає, що майже кожна людина хоча б раз на день проходить через такий стан, навіть якщо не помічає цього.
«Іноді треба зупинити потік думок, щоб потім знову увімкнутись у повну силу», – додає вчений.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нейробіологи називають цей стан mind blanking, або порожнеча розуму. Це короткий період, коли мозок тимчасово припиняє створювати будь-які думки. Нещодавні дослідження свідчать, що це окремий, цілком реальний стан свідомості, пише «Українська правда. Життя» з посиланням на LiveScience.
Наскільки часто це трапляється?
Більшість людей навіть не помічають, коли вимикаються. Але коли науковці випадково переривали учасників дослідження і запитували: «Про що ви щойно думали?» – ставало очевидно: mind blanking трапляється частіше, ніж ми усвідомлюємо. За оцінками різних досліджень, від 5% до 20% нашого часу під час неспання може проходити в цьому стані.
Як це вивчали?
Команда нейродослідника Томи Андрійона з Французького національного інституту здоров’я використала електроенцефалографію (EEG) – технологію, яка фіксує електричну активність мозку за допомогою електродів на голові. Учасники дивилися, як на екрані швидко змінюються цифри, й мали натискати кнопку щоразу, коли бачили всі числа, крім трійок.
Читати ще: Спека змінює роботу мозку: тривожні висновки вчених
Це завдання вимагало уваги та швидкої реакції. Раз на хвилину експеримент зупиняли, щоб запитати учасників, на чому була сфокусована їхня увага: на самому завданні, на сторонніх думках, чи, можливо, вони не думали ні про що.
Що виявили?
Коли учасники переживали порожнечу розуму, вони реагували повільніше, ніж за інших станів. На EEG було видно: мозкова активність у ці моменти глобально сповільнюється, а не концентрується у певних ділянках. Це важливо, адже раніше вважалося, що під час неспання мозок завжди щось продукує.
Друга частина дослідження – під керівництвом нейробіологині Афіни Демерці з Університету Льєжа – використовувала функціональну МРТ. Цей метод не такий швидкий, як EEG, бо відстежує не електричні сигнали, а кровообіг у мозку, що дає змогу бачити, які саме ділянки активні.
Учасників просто залишали лежати в сканері без завдань, періодично запитуючи про зміст їхніх думок.
Несподіваним результатом стало те, що коли люди повідомляли про порожнечу, майже вся їхня мозкова активність була узгодженою, як у фазі глибокого сну.
«Мозок трохи зсувається у бік сну. Цього достатньо, щоб порушити звичний стан свідомості – і ми вимикаємось», – пояснює Андрійон.
Навіщо це мозку?
Обидва дослідники припускають, що mind blanking – це своєрідне мініперезавантаження мозку під час неспання. Під час глибокого сну мозок очищується від накопичених метаболічних відходів, охолоджується, економить енергію та підлаштовується до наступного дня.
Читати ще: Зміни клімату загострюють симптоми неврологічних та психічних захворювань
«Це як узяти хвилинку, щоб провітрити голову. А попередні спостереження показують: у людей, які недосипають, порожнеча розуму трапляється частіше, що підтверджує цю гіпотезу», – пояснює Демерці.
Попри ймовірну користь для відновлення, цей стан – не найкращий для продуктивності, підкреслює Андрійон. Але він вважає, що майже кожна людина хоча б раз на день проходить через такий стан, навіть якщо не помічає цього.
«Іноді треба зупинити потік думок, щоб потім знову увімкнутись у повну силу», – додає вчений.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Китаї представили робота-гуманоїда з реалістичним обличчям
Сьогодні 00:28
Сьогодні 00:28
Пошта Данії доставить останній лист після 400 років роботи
Сьогодні 00:11
Сьогодні 00:11
В Індії поїзд зіткнувся зі стадом слонів: декілька тварин загинули
21 Грудня 2025 23:31
21 Грудня 2025 23:31
Волинянин під час СЗЧ скоїв крадіжку і зірвав коноплі. Рішення суду
21 Грудня 2025 23:02
21 Грудня 2025 23:02
У США вперше запустили в космос людину у кріслі колісному
21 Грудня 2025 22:33
21 Грудня 2025 22:33
Отримала численні травми: водій, який у Луцьку збив жінку, відбувся штрафом у 850 грн
21 Грудня 2025 22:05
21 Грудня 2025 22:05
У Румунії відкриють другий логістичний хаб НАТО для підтримки України
21 Грудня 2025 21:36
21 Грудня 2025 21:36
Спіймали в сусідньому дворі: у Луцьку нетвереза водійка врізалася у припарковане авто
21 Грудня 2025 21:08
21 Грудня 2025 21:08
У Луцьку чоловік викрав авто і влетів у маршрутку
21 Грудня 2025 20:39
21 Грудня 2025 20:39
Одна людина загинула, двоє травмовані: водію дали іспитовий строк за ДТП на Волині
21 Грудня 2025 20:12
21 Грудня 2025 20:12

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.