«Ми називали його Мальок»: спогади друга про загиблого Героя з Волині

Загиблий від ворожої кулі снайпера 22-річний боєць із Волині Микола Сорочук мав на руці татуювання із гербом Волині, та такий же шеврон, подарований волонтерами, який носив у кишені біля серця.

Про це у коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини розповів друг полеглого воїна, волонтер Юрій Єпіфанович.

«Ми волонтерили з 2014-го року, а у 2016 році ми потрапили до них у 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду ЗСУ. У них в підрозділі були одні діти – найстаршому було, по-моєму, 20 років. Тому ми їх прозвали «мальками». У Колі був позивний «Червоний», але ми всі його кликали просто – «Мальок». Ми з дружиною опікували Колю з самого початку – форма, все інше. Бо він був ще геть дитиною», - тремтячим голосом розповідає волонтер, і ледь-ледь тепло посміхається, стримуючи справжні чоловічі сльози.Юрій пригадав, як 14 січня цього року Микола йому телефонував. Тоді, у телефонній розмові, він обіцяв, що приїде за два-три тижні на сесію.

«Перед тим дзвонив і вибачався, що не привітав нас з дружиною зі святами. Я раніше говорив йому, що потрібно вчитися, з часом створювати сім’ю. А він відповідав, що мріє добудувати хату, мовляв, щоб батькам і сестрі по собі щось залишити. Дуже любив читати. Сперечатися любив, але завжди робив це обґрунтовано. Неконфліктний був. Ви не уявляєте, настільки він був життєрадісним, приємним, веселим. Завжди відгукувався на прохання про допомогу», - розповідає волонтер.Піддавшись на вмовляння свого старшого наставника, Микола таки поступив до вищого навчального закладу, де здобував фах юриста.

Волинський Герой мав дуже гіркий життєвий досвід, адже війна забрала у нього кращого друга, який помер у Миколи на руках.

«Їх було три друга – «Добрий», «Червоний» та Васька, який ще й досі залишився в «десятці». Хлопці познайомились уже на війні. Спочатку загинув Добрий. Його також вбив снайпер. Бронежилет не витримав – наскрізне поранення. Він помер у Миколи на руках», - з смутком пригадує старший друг бійця.

Спочатку Микола казав, що хотів би бути снайпером. Але потім взяв до рук гранатомет. І, зі слів Юрія Єпіфановича, дуже тим пишався.

«Я пам’ятаю у 2017-му році ми йому подарували шеврон з гербом Волині. Він його довго носив, а потім зробив собі таке татуювання. І все хвалився: «Юро, Юро, дивись, я собі наколку зробив. А шеврон носитиму біля серця», - каже волонтер.Нагадаємо, сьогодні, 24 січня, о 8:30 ранку кортеж із тілом загиблого волинського Героя Миколи Сорочука прибув на рідну Волинь. Полеглому під Маріуполем уродженцю села Лище Луцького району Миколі Сорочуку було всього 22 роки. Хлопець через рік після закінчення школи пішов добровольцем на війну. Вчора, 23 січня, з бійцем попрощалися в Маріуполі.

Він загинув 22 січня 2020 року, в День Соборності України, від кулі ворожого снайпера. Також 23 січня у селі Лище Луцького району у пам'ять про загиблого бійця Миколи Сорочука провели жалобну лінійку.

Фото автора, з особистого архіву Юрія Єпіфановича та покійного Миколи Сорочука

Розмовляла Вікторія Семенюк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---