USD 40.45 40.75
  • USD 40.45 40.75
  • EUR 44.50 45.20
  • PLN 3.30 4.00

Історії про гідність, мужність і людяність: у Луцьку презентували збірку новел військової журналістки Ірини Пугач

Сьогодні 08:38
24 квітня у Луцьку в обласній бібліотеці для юнацтва відбулася презентація дебютної книги військової журналістки, військовослужбовиці Медіацентру Головного управління комунікацій ЗСУ Ірини Пугач «Портрети, намальовані війною».

У затишній залі бібліотеки зібралися друзі авторки, поціновувачі художнього слова та ті, хто знає про війну не з новинних стрічок, а з коротких розмов із найріднішими, які боронять країну на передньому краї.

Розпочали зустріч із хвилини мовчання, аби вшанувати тих, хто віддав життя за Батьківщину.

Відтак модераторка презентації Наталка Олійник представила гостям головну героїню, яка чималий шмат життя присвятила журналістиці – спершу роботі на Волинському телебаченні, згодом – на столичних телеканалах. Нині ж вона – серед тих, хто документує для сучасників і майбутніх поколінь літопис фронтових подій.
«Війна у той чи той спосіб змінила життя кожного українця. Рішення піти на службу я ухвалила влітку 2022 року. Звісно, довго вагалася, адже були певні обставини, які треба було залагодити. Найбільше переживала, як це сприйме мама, адже на той час мої брат і старший син уже були в лавах ЗСУ, – розповідає пані Ірина. – Тож це рішення далося непросто, але воно було виваженим. Я розуміла, що на війні потрібні журналісти – люди, які розповідатимуть про фронтові будні та дівчат і хлопців, які нас боронять».
Спочатку Ірина Пугач служила в бойовій бригаді, а згодом її перевели у Медіацентр. Нині вона – начальник мобільної групи. Її команда буває на різних напрямках фронту, знімає сюжети з передової та інтерв’ю з тими, хто творить сучасну історію боротьби.
Під час презентації гості мали нагоду переглянути відеоролик про роботу Медіацентру Головного управління комунікацій ЗСУ та заочно познайомитися з тими, хто за будь-яких умов, часто ризикуючи життям, їде туди, де по-справжньому гаряче, де свистять кулі й лунають вибухи, аби розповісти про героїв нашого часу, задокументувати їхній щоденний подвиг та показати фронтові будні.
По тому пані Ірина розповіла, як у неї виникла ідея взятися за написання книги.

«Першу історію я записала на диктофон у Варшаві ще наприкінці березня 2022 року, – пригадує. – Її почула від дівчини Галини (ця розповідь лягла в основу новели «Галина – дівчина, яка навчилася жити після страху», – Авт.) та мами і доньки з Маріуполя. Тоді я зрозуміла, що такі історії треба нотувати, аби люди їх знали».

Читати ще: У Луцьку письменниця Надія Гуменюк презентувала книгу «Жінка дощу»

Пані Ірина додає: коли записувала інтерв’ю з військовими, багато матеріалу лишалося поза кадром, а його хотілося не втратити. Тому почала писати новели.
«Згодом побачила, що їх назбиралося чимало, тож треба було вже ліпити докупки, – усміхається. – Тим паче, що друзі, мої перші читачі й критики, яким я надсилала свої новели, наполягали, мовляв, коли вже побачимо твою збірку? Хоча насправді видати книжку – ще те випробування. Але я дякую долі, що маю хороших друзів і колег, які мені допомогли і вона побачила світ».

Про кожного зі своїх героїв вона розповідає із теплим блиском в очах і тихим захватом.
«Загалом, під час інтерв’ю часто почувалася не журналістом, а психологом, – зізнається. – Бо чимало моїх героїв були дуже скромними, майже завжди – втомленими після виходів із позицій. Тому треба було просто порозмовляти, випити разом чаю, налаштувати на розмову. А вже після цього – можна й інтерв’ю записувати. І нерідко ці люди вражали мене своєю мудрістю, відвагою, почуттям гумору».

Найбільше, додає журналістка, у вирі війни – серед вибухів, смертей і щоденного ризику – вражає щира людяність.
«Запам’ятався дідусь, якому хлопці зібрали пакуночок зі своїх пайків – тушонку, згущене молоко, інші продукти. А він каже: «Ой Боже, діти, а я ж не знаю, чим вас пригостити… Чекайте, у мене ще були яблука». І несе їм у жмені ті кілька яблук. Бо вдячний. Це дуже цінно», – тепло усміхається.

На особливу увагу заслуговують малюнки, що увійшли до збірки.
«Їх автори – герої моїх новел. Одного з них зустріла на Харківщині. Зайшли ми на КСП роти, бачу – сидить чоловік і щось собі малює. Подивилася – а це дуже професійні карикатури. Я поцікавилася, чи він професійний художник. І почула у відповідь: «Я відкрив це у собі тут, на війні. Раніше малював тільки для себе, шаржі для друзів. Тут мені це допомагає зібратися, відволіктися». Це Руслан Піхота, – розповідає пані Ірина. – Коли медсестра в госпіталі запитала в нього, якою він бачить перемогу, Руслан намалював солдата, який занурив босі ноги у Чорне море. У нього за спиною лежать берці, а збоку видно Ластівчине гніздо. Тобто війна закінчиться тоді, коли солдат скине берці».
Ще одна унікальна людина – художник, архітектор Андрій Роїк. Він – пілот «Лелеки» та теж герой однієї з новел Ірини Пугач.

У творчій команді, яка допомагала видати збірку, – художник-ілюстратор Роман Павелко, дизайнер Ярослав Копаниця, який верстає друкований журнал Медіацентру.

«Я обрала формат новел і такий компактний розмір збірки, аби люди могли взяти її в дорогу чи почитати, скажімо, поміж своїми справами», – пояснює авторка.
Кожна історія у збірці – чийсь портрет: баби Васі, яка врятувала пораненого солдата, маленького хлопчика обіч розбитої траси із саморобним прапорцем, солдата, який прикривав побратимів з кулеметом у тумані поміж соняхів, молодої вдови, яка тепер мусить жити за двох, матері, яка одинадцять місяців уперто чекала на дзвінок від сина… Це історії про гідність, мужність, людяність і любов до життя, які не до снаги знищити війні.
Наприкінці презентації усі охочі мали нагоду отримати примірник збірки «Потрети, намальовані війною» з автографом авторки, задонативши на авто для евакуації 1-му мотопіхотному батальйону 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго. До слова, усі кошти від продажу книги підуть на цей збір.
А друзі Ірини з кондитерської «Світ Десертів», які часто передають через неї смаколики бійцям на передову, презентували гостям торт, символічно виготовлений у формі книги із зображенням титульної сторінки збірки.

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus