USD 39.70 40.00
  • USD 39.70 40.00
  • EUR 39.85 40.10
  • PLN 9.90 10.08

«Княжий-2019»: Ірина Білик розповіла, який посуд виготовляють із кришок для унітазу

14 Липня 2019 16:05
Про небезпечний пластиковий посуд, який виготовляють із кришок для унітазу, вилучених із медичних закладів, корисних каліфорнійських черв’яків, та про екологічно-корисні сумки розповіла засновниця екобренду «Bilka – зелені думки в дії» Ірина Білик під час гутірок у рамках другого дня фестивалю «Княжий-2019».

«У кожного з вас є вдома смітник. Що ми у ньому маємо? Говорять, що на сьогодні сміття стало стільки, що людство не загине від атомної війни, а захлинеться власними відходами. Зокрема, у світовому океані є плями з сміття, розміром з Францію. Хтось може сказати, що світовий океан дуже далеко, але світовий океан – це ми», – зазначила Ірина.
Вона наголосила, що в Україні є близько 5 з половиною тисяч полігонів. І 70% таких полігонів не відповідають нормам.

«Чому так відбувається? Бо є норми закону, але нема контролю. Тому замість того, щоб з смітника забирати цінні відходи, ми викидаємо все докупи. Найголовніше – це обирати якісні і багаторазові товари. Ви знаєте, скільки кожен з нас за одну покупку використовує цих пакетиків? Близько 500 за рік – мінімально. В результаті кожен з нас генерує тонни таких пакетів, але ми їх можемо замінити. До прикладу, на паперові торбинки, з тканини. Якщо ви купуєте лимон, ви можете цінник наклеїти на нього, а не пакувати в пакетик. Або беручи каву «to go» – не брати пластикових стаканчиків, а наливати каву в свій посуд», – наголосила доповідач.
Серед сміття, яке волиняни можуть сортувати власними силами, еколюбителька відзначила пластик, папір, небезпечні відходи (лампи, батарейки), і харчове сміття.

«10% з нашого контейнеру ми переробити не можемо – це є справжнє сміття. Зокрема, чеки – не макулатура. Вони містять багато хімічних і шкідливих речовин. Чеки переробляють два переробники – в Калуші і в Києві. Але щоб їм передати сировину, має бути певна кількість», – розповіла Ірина Білик.

Вона зауважила, що до картону не відносяться пакети «тетрапак», тому що всередині них є фольга:

«В Україні є лише один переробник таких «тетрапаків», що знаходиться у Харківській області – вони відділяють картон, папір і фольгу. Папір передають видавництву «Ранок» і друкують книги. Гранули алюмінію додають до асфальтового покриття і закатали перші 10 км дороги у Харківській області – і ця дорога виявилась міцнішою і при температурі 65 градусів немає деформації. Цінність сировини дуже висока – 3,5 гривень за одиницю. Тому для великих компаній що використовують велику кількість такої сировини, її дуже вигідно продавати», – акцентувала захисниця довкілля.

Вона виокремила сім способів маркування пластику. Зокрема, на пластикових товарах є спеціальна позначка у вигляді трикутника з цифрою від 1 до 6 в центрі.

До першого відноситься матеріал, з якого виготовляють пластикові пет-пляшки для напоїв, другого – тара від шампунів, побутової хімії; третій – пластик, що не переробляється; четвертий – пакети, стрейч-плівка; п’ятий – «найякісніший пластик, який лише може бути». Він не виділяє токсичних речовин. Його можна використовувати багато разів. У такий пластик «пакують» йогурти, молочні продукти, відерця від сметани.

А ось під маркером «шість» ховається дуже небезпечний пластик. Чому? Про це також розповіла Ірина Білик:

«Маркування під номером шість – домінує. Але це дуже небезпечний пластик. Його виготовляють із перероблених кришок для унітазу. Їх вилучають з медичних закладів, переробляють і виготовляють посуд, з яких в супермаркетах пакують їжу. Одноразовий посуд. Дуже шкідливий. Ви ж не хочете їсти з посуду, виготовленого з унітазу?» – посміхнулася Ірина.
Окрім цього, вона розповіла про маркер «сім», до якого відноситься багатошарова упаковка, що не переробляється, зокрема упаковка від зубної пасти.

Разом із тим, захисниця довкілля зауважила, що найбільша кількість у сміттєвих контейнерах саме харчових відходів – їх у сміттєвому контейнері 40%, а влітку – 60-70%.

«Але з ними боротися найлегше! Якщо ви мешкаєте у приватному секторі – то цим відходам можна дати раду, облаштувавши компостну яму. Вона не має запаху, коли її правильно облаштувати. У квартирі можна використовувати м-контейнери – відро з подвійним дном, у якому збирається так званий компостний чай, який можна відвозити в парк чи на землю. Не можна забувати й про каліфорнійських черв’яків – їх еко-активісти тримають замість котиків і собачок. Вони як дощові черв’яки, але покликані їсти харчові відходи. Через три тижні можна збирати дуже корисне добриво – чорний компост. Головне, слідкувати, аби не повтікали і щоб їх не з’їли коти, гризуни чи птахи», – наголосила Ірина.

І, насамкінець, вона акцентувала, що не вартує одразу після лекції перетворювати власне помешкання на сортувальну фабрику.

«В мене маленька кухня, я не маю змоги тримати величезні контейнери, тому я поставила три подарункові пакетики – в складаю один папір, в інший – скло та пластик, ще в інший – «тетрапаки». Не намагайтесь перетворити квартиру на сортувальну фабрику. Розпочніть з найменшого», – порадила волинянам Ірина Білик.

Опісля Ірина презентувала екологічні сумки власного виробництва, які допоможуть зберегти довкілля чистішим.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus