«Ми втратили домівку і в 2014-му, і зараз». Сім’я з Маріуполя, яка вдруге втекла від «русского міра», знайшла прихисток на Волині

Яна та Андрій Кулики мешкали за 10 хвилин ходьби до пологового будинку в Маріуполі, який росіяни зруйнували, завдавши авіаудару. Родині вдалося втекти до Луцька. У місті Марії в них залишилися близькі та друзі, у тому числі з маленькими дітьми. Багато хто нині не виходить на зв’язок.

Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс»

Яна працювала в магазині одягу, а її чоловік Андрій – колишній поліцейський. Зі служби він звільнився в січні цього року, коли його кохана завагітніла. Близько місяця пропрацював у відділі безпеки та запобігання корупції Маріупольської міськради.

«Я уродженець Горлівки. У 2014 році ми були в Донецьку. Тобто це вже вдруге ми змушені були залишати нашу домівку, на жаль… Ми пережили 2014 рік, побачили, що таке цей русскій мір», – пригадує Андрій Кулик.Читати ще: «Коли закінчиться війна, перше, що зроблю, – обійму чоловіка». Молода мама з Харківщини розповіла, як утікала від війни до Луцька

24 лютого 2022 року він прокинувся о четвертій ранку від гучного вибуху у Східному районі в Маріуполі. Від ударної хвилі в квартирі подружжя відчинилася шибка. Однак першого дня повномасштабної війни сім’я навіть не думала виїжджати з міста – сподівалася до останнього, що цього разу не доведеться втікати.

«Але вже ввечері я почала складати сумку», – говорить Яна Кулик.

Зранку 25 лютого на АЗС Маріуполя вже не було пального, до магазинів вишикувалися величезні черги.

«У людей почалася паніка… Дивлячись на те, як рухалися війська, що робили ці нелюди, зважаючи на те, що дружина при надії, ми вирішили їхати на її малу батьківщину. Яна – уродженка Волині», – зазначає чоловік.

Читати ще: Сім’я, яка двічі тікала від обстрілів, оселилася в Луцьку: «Війна завжди була поруч із нами

Подружжю вдалося вчасно виїхати. За словами Яни, якби вони виїхали хоча б на день пізніше, то вже не проїхали б, адже всі дороги було заблоковано.

«Якби дружина не була вагітна, то, напевно, ми виїжджали би пізніше або, може, не виїжджали би взагалі. Але нині ми відповідаємо не тільки за себе, а й за наше майбутнє дитя… Ми 25 годин їхали з Маріуполя до Чарторийська. Біля Умані побачили, як працює ППО. Мабуть, орки десь там лізли. Тому на трасі я набирав велику швидкість», – ділиться Андрій Кулик.

Родина зізнається: дуже страшно стало тоді, коли з Маріуполем було втрачено зв’язок, оскільки в місті залишилися друзі з маленькими дітьми, які не встигли виїхати. До багатьох Кулики не можуть додзвонитися. Додають: не знають теж, чи вцілів їхній будинок.

Читати ще: «Колега з чоловіком стояли в черзі за хлібом, коли прилетів снаряд». До Луцька приїхали мешканці Чернігова

«Перебуваючи за сотні кілометрів від дому, ми розуміємо, що ми всі – єдина Україна, ми бачимо, що Україна – це одна велика родина. Зараз ця родина ще більше об’єдналася, стала згуртованішою. В нас у сім’ї ми спілкуємося російською і українською. Жодних перепон із розумінням не виникає. Ніколи цього ніде не було… Ми з 2014-го прагнемо мирного неба. Ми покинули свою домівку і в 2014-му, і зараз», – наголошує подружжя.

Яна та Андрій Кулики вірять, що їм вдасться повернутися до улюбленого Маріуполя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---