У Польщі пояснили, чому українським біженцям не варто переїжджати до великих міст
Масовий потік українців, які вимушені зараз покидати домівку і переїздити, зокрема, і за кордон, є серйозним викликом для Польщі, де почалися деякі проблеми з прийняттям і працевлаштуванням українців. Приміром, у великих містах утворилися величезні черги з громадян України за отриманням PESEL (польський ідентифікаційний номер).
Про це повідомляють в аналітичному центрі міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, передає ТСН.
Так, у польських мегаполісах довгі черги біженців за отриманням PESEL, обмежена кількість робочих місць, труднощі з влаштуванням дітей до переповнених шкіл та дитсадків. Проте переїжджати з великих міст до провінцій українці не хочуть.
«Українці бояться, що у невеликих містах та селах Польщі також не буде інфраструктури: автобусів, дитячих садків і навіть хороших доріг, бо такі є реалії багатьох малих міст України. Але тут інша ситуація: великі виробничі підприємства, складські приміщення, економічні зони розташовані за межами великих міст. Рівень життя у них також гідний, а ресурсів для допомоги біженцям – більше. Проте біженці цього не знають і хочуть їхати до Варшави, Кракова чи Гданська, де, на їхню думку, буде легше знайти роботу, і де вже існує велика українська громада», – стверджує Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal.
Доступність вакансій, на думку експерта, є ключовим чинником, оскільки праця дає відчуття фінансової безпеки біженцям, які не хочуть залежати лише від доброї волі поляків.
Крім того, на польському ринку праці з’явилася сьогодні велика кількість жінок, більшість з яких не володіють польською мовою на комунікативному рівні. Але проблема не обмежується пошуком підробітків для жінок із України. Раніше у Польщі доводилося мати справу з економічною міграцією – передбачуваною та контрольованою ринковими механізмами попиту та пропозиції, нинішня її хвиля – раптова та хаотична. В результаті роботодавці можуть зіткнутися з високою плинністю кадрів.
У галузях, найбільш відкритих для найму іноземців, таких як виробництво продуктів харчування, логістика, готельний бізнес та ресторани, попит на іноземних робітників часто буває змінним та сезонним. У цих галузях очікується високий попит на працівників найближчим часом, але в другій половині року він традиційно падає.
На думку експерта, без планування та гнучкого управління працевлаштуванням роботодавці, які зараз готові прийняти на роботу жінок-біженок з України з гуманітарних міркувань, можуть згодом взагалі відмовитись від цієї місії.
Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про допомогу українським біженцям.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляють в аналітичному центрі міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, передає ТСН.
Так, у польських мегаполісах довгі черги біженців за отриманням PESEL, обмежена кількість робочих місць, труднощі з влаштуванням дітей до переповнених шкіл та дитсадків. Проте переїжджати з великих міст до провінцій українці не хочуть.
«Українці бояться, що у невеликих містах та селах Польщі також не буде інфраструктури: автобусів, дитячих садків і навіть хороших доріг, бо такі є реалії багатьох малих міст України. Але тут інша ситуація: великі виробничі підприємства, складські приміщення, економічні зони розташовані за межами великих міст. Рівень життя у них також гідний, а ресурсів для допомоги біженцям – більше. Проте біженці цього не знають і хочуть їхати до Варшави, Кракова чи Гданська, де, на їхню думку, буде легше знайти роботу, і де вже існує велика українська громада», – стверджує Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal.
Доступність вакансій, на думку експерта, є ключовим чинником, оскільки праця дає відчуття фінансової безпеки біженцям, які не хочуть залежати лише від доброї волі поляків.
Крім того, на польському ринку праці з’явилася сьогодні велика кількість жінок, більшість з яких не володіють польською мовою на комунікативному рівні. Але проблема не обмежується пошуком підробітків для жінок із України. Раніше у Польщі доводилося мати справу з економічною міграцією – передбачуваною та контрольованою ринковими механізмами попиту та пропозиції, нинішня її хвиля – раптова та хаотична. В результаті роботодавці можуть зіткнутися з високою плинністю кадрів.
У галузях, найбільш відкритих для найму іноземців, таких як виробництво продуктів харчування, логістика, готельний бізнес та ресторани, попит на іноземних робітників часто буває змінним та сезонним. У цих галузях очікується високий попит на працівників найближчим часом, але в другій половині року він традиційно падає.
На думку експерта, без планування та гнучкого управління працевлаштуванням роботодавці, які зараз готові прийняти на роботу жінок-біженок з України з гуманітарних міркувань, можуть згодом взагалі відмовитись від цієї місії.
Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про допомогу українським біженцям.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
22 травня: свята, події, факти. День готів, брати Райт отримали патент на перший літак
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Понад три тисячі засуджених уже подали заяви на службу в армії, – Мін'юст
21 Травня 2024 23:38
21 Травня 2024 23:38
Україна імпортує максимально можливий обсяг електрики, але й цього недостатньо, – Шмигаль
21 Травня 2024 23:18
21 Травня 2024 23:18
Жінки, які мають медичний фах, мають стати на військовий облік. Інакше не візьмуть на роботу
21 Травня 2024 23:01
21 Травня 2024 23:01
Міст у Луцькому районі відремонтують за 5,7 мільйона
21 Травня 2024 22:42
21 Травня 2024 22:42
Завтра з 7 до 18 години електроенергію на Волині не вимикатимуть
21 Травня 2024 22:23
21 Травня 2024 22:23
На Харківщині поліг волинянин Юрій Степанченко
21 Травня 2024 22:07
21 Травня 2024 22:07
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.