Усі технології світу тепер в Україні: для військових спростили процедуру протезування
Держава обіцяє оплатити найкращі протези всім бійцям, які втратили ноги чи руки під час бойових дій. Чиновники просять волонтерів і рідних не збирати гроші для протезування військових після ампутацій. Для цього в бюджеті є гроші.
Для військових спростили процедуру, терміни подачі заявок, а також збільшили суми. Як працює система тепер і як на протезування в Україні вплинула війна, розповідає ТСН.
У Дмитра гоїться рана на місці ампутованої ноги. Він будував понтонну переправу в Чернігові, коли почався масований артилерійський обстріл. Це було наприкінці березня. У шпиталі його одразу попередили – ногу врятувати не вдасться.
До протезування йому не менш як місяць. Аби підготувати до цього м’язи та не лежати на лікарняному ліжку і прокручувати сумні думки – Дмитро щодня займається у спортзалі. Каже, зараз для нього, як ніколи важлива підтримка. Лікарі задоволені і настроєм бійця і тим, як гояться рани.
«Зараз ми займаємось тим, що формуємо куксу і готуємо куксу до протезування», – пояснюють медики. А от який наступний крок до протезування Дмитро ще не знає.
Очільник фонду соціального захисту каже, що наступний крок після загоєння ран – подача заявки на протез. Міністерство соцполітики спростило механізм подачі заявки.
«Збирається мінімальний пакет документів і або сама людина, або представник може віддати документи в найближчий соціальний центр. Запит обробляється 3 дні і людині пропонують підприємство, на якому вона зможе протезуватися», – пояснює директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Євген Чеглаков.
В Україні є 54 підприємства з виготовлення протезів. Військовий обирає будь-яке сам – приватне чи державне. У бюджеті на протези передбачено від 20 до 220 тисяч гривень. Однак для учасника бойових дій ця сума за необхідності може збільшитися втричі і сягнути 660 тисяч гривень.
Зараз соцмережі рясніють повідомленнями про збір коштів на протезування. Але чиновники просять волонтерів та родичів не маніпулювати на цій темі. Адже у держави є гроші на якісні функціональні протези будь-якої складності. За потреби військового можуть відправити за кордон.
«Така програма існує в державі і вона передбачена бюджетом, але можна відправити і закордон, якщо у нас відсутні технології», – зазначає Євген Чеглаков.
Однак майже усі технології, які є у світі, нині є і в Україні. Очільник протезного центру переконує, що за 8 років війни протезування вийшло на найвищий рівень. Наші протезисти навчалися за кордоном. За гроші, що дає держава, можна зробити найсучасніші штучні кінцівки.
«Комплектуючі – електроди, колінні вузли, адаптери в основному за новітніми технологіями купуються за кордоном. Сучасні українські центри покращують свої технології і свою освіту. Так, за ці роки було навчання за стандартом НАТО», – розповідає керівник приватного центру протезування Олександо Стеценко.
Але якість і комфорт протеза визначають не ці сучасні вузли, а яким чином параметри протеза збігаються з індивідуальними потребами кожного пацієнта. А це означає, що на початку контакт із протезистом буде постійний.
Водночас Олена Толкачова, керівниця патронатної служби «Азову», каже, що після ампутації військовим потрібно займатися в реабілітаційних центрах, а їх катастрофічно не вистачає. Професійних реабілітологів в Україні нині вкрай мало з огляду на ту кількість важких поранених, які з’явилися після 24 лютого. Реабілітолог – це особистий тренер. Від нього залежить не лише швидкість користування протезом, але й мотивація військового після важкого поранення і ампутації шукати нові сенси життя вже поза полем битви.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Для військових спростили процедуру, терміни подачі заявок, а також збільшили суми. Як працює система тепер і як на протезування в Україні вплинула війна, розповідає ТСН.
У Дмитра гоїться рана на місці ампутованої ноги. Він будував понтонну переправу в Чернігові, коли почався масований артилерійський обстріл. Це було наприкінці березня. У шпиталі його одразу попередили – ногу врятувати не вдасться.
До протезування йому не менш як місяць. Аби підготувати до цього м’язи та не лежати на лікарняному ліжку і прокручувати сумні думки – Дмитро щодня займається у спортзалі. Каже, зараз для нього, як ніколи важлива підтримка. Лікарі задоволені і настроєм бійця і тим, як гояться рани.
«Зараз ми займаємось тим, що формуємо куксу і готуємо куксу до протезування», – пояснюють медики. А от який наступний крок до протезування Дмитро ще не знає.
Очільник фонду соціального захисту каже, що наступний крок після загоєння ран – подача заявки на протез. Міністерство соцполітики спростило механізм подачі заявки.
«Збирається мінімальний пакет документів і або сама людина, або представник може віддати документи в найближчий соціальний центр. Запит обробляється 3 дні і людині пропонують підприємство, на якому вона зможе протезуватися», – пояснює директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Євген Чеглаков.
В Україні є 54 підприємства з виготовлення протезів. Військовий обирає будь-яке сам – приватне чи державне. У бюджеті на протези передбачено від 20 до 220 тисяч гривень. Однак для учасника бойових дій ця сума за необхідності може збільшитися втричі і сягнути 660 тисяч гривень.
Зараз соцмережі рясніють повідомленнями про збір коштів на протезування. Але чиновники просять волонтерів та родичів не маніпулювати на цій темі. Адже у держави є гроші на якісні функціональні протези будь-якої складності. За потреби військового можуть відправити за кордон.
«Така програма існує в державі і вона передбачена бюджетом, але можна відправити і закордон, якщо у нас відсутні технології», – зазначає Євген Чеглаков.
Однак майже усі технології, які є у світі, нині є і в Україні. Очільник протезного центру переконує, що за 8 років війни протезування вийшло на найвищий рівень. Наші протезисти навчалися за кордоном. За гроші, що дає держава, можна зробити найсучасніші штучні кінцівки.
«Комплектуючі – електроди, колінні вузли, адаптери в основному за новітніми технологіями купуються за кордоном. Сучасні українські центри покращують свої технології і свою освіту. Так, за ці роки було навчання за стандартом НАТО», – розповідає керівник приватного центру протезування Олександо Стеценко.
Але якість і комфорт протеза визначають не ці сучасні вузли, а яким чином параметри протеза збігаються з індивідуальними потребами кожного пацієнта. А це означає, що на початку контакт із протезистом буде постійний.
Водночас Олена Толкачова, керівниця патронатної служби «Азову», каже, що після ампутації військовим потрібно займатися в реабілітаційних центрах, а їх катастрофічно не вистачає. Професійних реабілітологів в Україні нині вкрай мало з огляду на ту кількість важких поранених, які з’явилися після 24 лютого. Реабілітолог – це особистий тренер. Від нього залежить не лише швидкість користування протезом, але й мотивація військового після важкого поранення і ампутації шукати нові сенси життя вже поза полем битви.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Криму знищено російський швидкісний катер «Мангуст», – ГУР
Сьогодні 20:19
Сьогодні 20:19
У Володимирі через коротке замикання ледь не згорів хлів
Сьогодні 19:23
Сьогодні 19:23
За вихідні на Волині патрульні спіймали 11 п'яних водіїв
Сьогодні 17:03
Сьогодні 17:03
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.