Луцьк прощається з «Прометеєм»: тисячі людей віддали шану Герою

Вщент заповнений людьми Театральний майдан прощався з загиблим на сході Героєм Максимом Гринчишиним, який мав позивний «Прометей». Ще близько тисячі лучан вийшли на центральний проспект міста, аби схилити голову перед чоловіком, який віддав своє життя за наше мирне небо.

Після заупокійної літургії, яка відбулась у Святотроїцькому соборі Луцька, митрополит Луцький і Волинський Михаїл у проповіді зізнався, що його переповнює жалоба та внутрішня злоба до ворогів.

«Максим загинув не за мамин город. Він зробив найбільший подвиг - віддав життя за цілісність України!» - зазначив Михаїл та додав, що з ворогом не може бути перемовин – його потрібно долати та відстоювати своє.

«То свічки купують у сепаратистських громадах, то зі сходу тисячі тонн вугілля в терористів», - заявив Михаїл.

ЧИТАТИ ЩЕ: У ЛУЦЬКОМУ ХРАМІ РОЗПОЧАЛОСЯ ВІДСПІВУВАННЯ ГЕРОЯ МАКСИМА ГРИНЧИШИНА

Тіло загиблого винесли з собору на Театральний майдан, де відбулась громадська панахида. До присутніх звернувся бойовий побратим Максима – Сергій Гоч. Чоловік був небагатослівним: зізнався, що йому важко говорити про втрату друга.

«Ми їли, сміялись… А потім він пішов на завдання, і його в один момент не стало. Бувало всяке, ми інколи сперечались. Але він ніколи не пускав «молодих» перед себе, завжди беріг хлопців. Казав, що ми маємо повернути їх додому живими та здоровими. Він був, є і буде справжнім Героєм», – зазначив Сергій Гоч.

Брат загиблого Дмитро Літушко звернувся до присутніх із закликом об’єднатись проти ворога, аби смерті на війні не були марними. Також закликав владу зробити все, аби зупинити кровопролитну війну.

«Люди звикли до того, що ми хоронимо хлопців. Треба змінювати це, щось робити, так не має бути! Людина, яка захищає державу на сході, вона хоче не пропустити машину з контрабандою. А поруч на позиції відкривають вогонь і кажуть: «ще раз там щось скажеш – тобі кінець!». Це – край», – на емоціях каже Дмитро.

Ледве стримуючи сльози, пригадала, яким був за життя її коханий, подруга Максима – Любов Казмірчук. Дівчина каже, що він пішов воювати за свою країну, за свою сім’ю. Де б він не був, що б не робив – завжди вчиняв по-совісті, вважаючи всіх людей рівними.

«Ми з ним дуже багато спілкувались, він багато розповідав про своїх хлопців, піклувався про них. Казав, що хоче підготувати їх так, аби жоден не загинув. Якби кожен із нас мав хоча б половину тих рис характеру, які мав Максим, то, можливо, наша держава зараз виглядала б зовсім по-іншому. Дякую Богу і долі за те, що ця людина була в моєму житті. І хоч ми були разом не довго, я була щасливою», – сказала Любов.

Не приховуючи сліз, до присутніх звернулась матір Максима. Вона розповіла, що син пішов воювати не за гроші, а заради матері, її сестри, рідних, заради їх життя.

«Зупиніть цю безглузду війну! Звертаюсь до влади міста, аби вони передали це владі держави: зупиніть цю війну! Слава Україні!» - плачучи промовила матір Максима.

Похоронна процесія рушила від Театрального майдану. Схилити голову перед «Прометеєм» вийшли на вулиці близько тисячі лучан. Дехто з них зустрів Героя на колінах, чимало людей не приховували сліз.

Від Київського майдану процесія вирушила на кладовище села Гаразджа, де на Алеї почесних поховань віддали тіло Героя землі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---