У підвалі костелу єзуїтів на Волині - унікальна виставка
Відкриття виставки «Від святої Покрови до Різдва Христового. Віхи відновлення храму» відбулося 13 жовтняу підвалах собору Різдва Христового.
Працівники адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» протягом декількох років збирали світлини та цікаву інформацію про таємничий костел єзуїтів, а нині собор Різдва Христового. Порадившись з настоятелем храму отцем Миколаєм та отримавши благословення від владики Михаїла, було вирішено провести виставку саме в підвалах цього храму. Для огляду було презентовано близько сотні фото, які охоплюють історію храму від початку ХХ століття і до сьогодні.
Історія костелу досить цікава та відображає всю епоху змін політичного ладу у Володимирі-Волинському. Завідувач відділу обліку, паспортизації та наукових досліджень заповідника «Стародавній Володимир» Світлана Федосєєва розповіла про фундацію храму: «Саме Ядвіга Загоровська фундувала місію єзуїтів у місті Володимирі. Спочатку єзуїтів було лише двоє. Згодом прибуло ще декілька. Головним їхнім девізом було: «Ціль виправдовує засоби». Єзуїти як ніхто інший на той час розгорнули величезну місійну діяльність по наверненню людей у католицизм. У 1755 році величезну суму коштів на храм пожертвувало подружжя Терезія та Гнат Садовські. І саме ця дата вважається початком будівництва костелу. Із закриттям ордену єзуїтів храм перейшов до ордену василіанів. Ще пізніше – до православ’я і потім знову до католицизму. Зі зміною влади у місті Володимирі, відбувалася й зміна приналежності храму до конфесій. У Другу світову війну храм постраждав від вибухів і в такому стані він стояв до початку 80-х рр. минулого століття».
Івану Івановичу Пономаренку, виконробу Волинської спеціальної науково-реставраційної проектно-виробничої дільниці, першому доручили важливу місію – приступити до реставрації собору Різдва Христового.
«Коли почали реставровувати храми у місті, то фактично не було ніякої матеріальної бази та робітників. І постало питання під, що пристосувати таке велике приміщення храму. Вирішили, що тут буде Палац урочистих подій. І ця ідея здавалась більш-менш нормальною, адже на той час в храмі був склад овочів громадського харчування. Коли я вперше спустився в підвали, то тут був не найкращий запах. Можете собі уявити собі цю атмосферу. Пригадую, що тут були закладено чотири протитанкові міни. Одна була підірвана а три ні. Дві в вівтарі, одна посередині церкви і ще одна збоку. Точної дати - коли і чому були закладені протитанкові міни - не знаю. Ми викликали саперів. Це вже був початок 80-х років», - розповідає Іван Пономаренко.
1986 році реставрацію собору Різдва Христового доручили виконробу тої ж самої Волинської реставраційної дільниці Гринчук Петруні Георгіївні: «У нас були робітники які мали по три професії. Навіть тракторист був мулярем і штукатуром. В бригаді були і тесляри, і столяри, і бляхарі. Були проблеми з цеглою. Не кожна підходила для таких робіт. Підходила лише цегла з луцького і володимир-волинського заводів. З техніки в нас був лише трактор Т-40. Це була досить клопітка робота, але вона приносила нам велике задоволення. Було цікаво бо ми робили хорошу справу. Часом лягаєш спати і думаєш хоч би не було снігу чи дощу бо в нас ще не перекритий вівтар».
Вистака у підвалах собору Різдва Христового буде відкрита ще два тижні. Жителі міста та гості можуть завітати до адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», працівники якого розкажуть вам цікаву історію дивовижного храму та презентують унікальні світлини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Працівники адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» протягом декількох років збирали світлини та цікаву інформацію про таємничий костел єзуїтів, а нині собор Різдва Христового. Порадившись з настоятелем храму отцем Миколаєм та отримавши благословення від владики Михаїла, було вирішено провести виставку саме в підвалах цього храму. Для огляду було презентовано близько сотні фото, які охоплюють історію храму від початку ХХ століття і до сьогодні.
Історія костелу досить цікава та відображає всю епоху змін політичного ладу у Володимирі-Волинському. Завідувач відділу обліку, паспортизації та наукових досліджень заповідника «Стародавній Володимир» Світлана Федосєєва розповіла про фундацію храму: «Саме Ядвіга Загоровська фундувала місію єзуїтів у місті Володимирі. Спочатку єзуїтів було лише двоє. Згодом прибуло ще декілька. Головним їхнім девізом було: «Ціль виправдовує засоби». Єзуїти як ніхто інший на той час розгорнули величезну місійну діяльність по наверненню людей у католицизм. У 1755 році величезну суму коштів на храм пожертвувало подружжя Терезія та Гнат Садовські. І саме ця дата вважається початком будівництва костелу. Із закриттям ордену єзуїтів храм перейшов до ордену василіанів. Ще пізніше – до православ’я і потім знову до католицизму. Зі зміною влади у місті Володимирі, відбувалася й зміна приналежності храму до конфесій. У Другу світову війну храм постраждав від вибухів і в такому стані він стояв до початку 80-х рр. минулого століття».
Івану Івановичу Пономаренку, виконробу Волинської спеціальної науково-реставраційної проектно-виробничої дільниці, першому доручили важливу місію – приступити до реставрації собору Різдва Христового.
«Коли почали реставровувати храми у місті, то фактично не було ніякої матеріальної бази та робітників. І постало питання під, що пристосувати таке велике приміщення храму. Вирішили, що тут буде Палац урочистих подій. І ця ідея здавалась більш-менш нормальною, адже на той час в храмі був склад овочів громадського харчування. Коли я вперше спустився в підвали, то тут був не найкращий запах. Можете собі уявити собі цю атмосферу. Пригадую, що тут були закладено чотири протитанкові міни. Одна була підірвана а три ні. Дві в вівтарі, одна посередині церкви і ще одна збоку. Точної дати - коли і чому були закладені протитанкові міни - не знаю. Ми викликали саперів. Це вже був початок 80-х років», - розповідає Іван Пономаренко.
1986 році реставрацію собору Різдва Христового доручили виконробу тої ж самої Волинської реставраційної дільниці Гринчук Петруні Георгіївні: «У нас були робітники які мали по три професії. Навіть тракторист був мулярем і штукатуром. В бригаді були і тесляри, і столяри, і бляхарі. Були проблеми з цеглою. Не кожна підходила для таких робіт. Підходила лише цегла з луцького і володимир-волинського заводів. З техніки в нас був лише трактор Т-40. Це була досить клопітка робота, але вона приносила нам велике задоволення. Було цікаво бо ми робили хорошу справу. Часом лягаєш спати і думаєш хоч би не було снігу чи дощу бо в нас ще не перекритий вівтар».
Вистака у підвалах собору Різдва Христового буде відкрита ще два тижні. Жителі міста та гості можуть завітати до адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», працівники якого розкажуть вам цікаву історію дивовижного храму та презентують унікальні світлини.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.