Сьогоднi, 3 червня - дата народження видатного громадського й полiтичного дiяча України, i, в першу чергу, Галичини - Євгена Петрушевича (1863-1940).

Пан Євген був одним з тих людей, якi впродовж усього свого життя боролися за українську волю, незалежнiсть i державнiсть. Одним з тих, якi жили у цьому свiтi саме для щастя України.

Згадуючи ЗУНР зразку 1918-1919 рокiв, ми не можемо не згадувати Євгена Петрушевича, який зробив усе, що тiльки можна було зробити, аби Захiдна Українська держава iснувала й прямувала шляхом прогресу, аби саме вона поступово ставала основаю загальноукраїнської держави.

На жаль, тодiшнi українськi полiтики (зокрема, С.Петлюра та iншi дiячi Директорiї), переслiдуючи власнi цiлi, не зумiли розглянути величезних перспектив, якi вiдкривало для України об'єднання "на галицьких засадах". А держави Антанти (у першу чергу, Францiя) вiдверто пiдтримали Польщу, як претендента на роль нового гегемона Центральної Європи. Пiдтримали за рахунок Галичини й Волинi.

...Радує, що через 62 роки пiсля смертi пана Єгена його вшанували належним чином i перепоховали на Батькiвщинi. (До перепоховання його тiло перебувало в нiмецькiй землi. Тепер його останнiм притулком є рiдна Львiвщина.)

Вiчна й свiтла пам'ять, велика пошана вiд нащадкiв вельмишановному пану Євгену Омеляновичу Петрушевичу.

Пiднiмемо склянку галицького бiмберу!