Жоден з олігархів під час «русской весны» не взяв на себе відповідальність за регіон і не спромігся відкрито виступити проти Кремля. Крім Ігоря Коломойського.

13 лютого відомий бізнесмен Ігор Коломойський відсвяткував свій 54-й день народження. Цікаво, що якісь публічні привітання, зокрема, з боку влади, принаймні в інформаційному просторі, не зустрічалися. Хоча фейсбук-спільнота своєрідно відсвяткувала. Наприклад, пост-привітання на сторінці «УКРОПу» в ФБ, який починався зі слів «сьогодні народився ворог Путіна №1...», зібрав близько 1,7 тис. лайків, 630 поширень і десятки коментарів.

Це певним чином парадокс. Адже в березні 2014-го, коли над Україною нависла загроза так званої «русской весны», жоден з олігархів не взяв на себе відповідальність за регіон і не спромігся відкрито виступити проти Кремля. Ігор Коломойський погодився очолити Дніпропетровську облдержадміністрацію. І саме завдяки його команді і під його керівництвом разом з волонтерами та добровольцями агресора вдалося зупинити. Всі інші — або відмовилися (Рінат Ахметов), або були менш ефективними (Сергій Тарута на чолі Донецької ОДА). Якби Ігор Коломойський не погодився, то невідомо якою була б доля півдня та сходу України.

Не менш важливою була і його роль під час засідання приватизаційної комісії Верховної Ради. Тоді Ігор Коломойський публічно закликав нарешті розібратися з приватизаційними процесами часів президентства Кучми і почати грати за правилами. До речі, в програмі Лариси Губіної «В кабінетах» на «5-му» каналі Ігор Коломойський заявив, що «олігархом є не Пінчук, справжній олігарх — Кучма». Це була справжня інформаційна бомба. Своєрідною ж відповіддю з боку влади стало його звільнення з посади голови Дніпропетровської ОДА і подальший арешт соратника Геннадія Корбана.

Можна також згадати і інформаційну кампанію телеканалу «1+1» у висвітленні резонансної «справи Гонгадзе—Подольського», зокрема судових засідань щодо головного виконавця вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та побиття громадського діяча Олексія Подольського — Олексія Пукача. Не менш гострими були і програми, які стосувалися замовників згаданих злочинів.

Звісно, ніхто не ідеалізує Ігоря Коломойського. Він не «білий і пухнастий»... По-перше, святих в буремних 90-х не було. Як тоді робилися капітали і які використовували методі — країна пам’ятає... По-друге, є окремі історії, як наприклад з «Укрнафтою», після яких залишилося більше запитань ніж відповідей (він себе проявив не з найкращої сторони). Деякі соратники докоряли Коломойського пасивною поведінкою і під час судового засідання над Геннадієм Корбаном...

І, все-таки, майбутнє розсудить. А поки українці запам’ятають його як «живу», сильну і відповідальну людину, яка наважилася і таки зупинила ворога на Дніпрі.

Підготував Іван КАПСАМУН, «День»