Північнокорейський надважкий «Марс»: гучні цифри чи реальна загроза?

Посилення російських повітряних атак знову загострило питання, від якого залежить безпека українських міст: чи вистачатиме засобів для перехоплення балістичних ракет. Комбіновані удари змушують протиповітряну оборону одночасно працювати проти різних цілей, а повторні атаки виснажують запаси боєприпасів. Особливо складною залишається боротьба з балістикою, для якої потрібні спеціалізовані й дефіцитні перехоплювачі.

Росія вже кілька років запускає по Україні північнокорейські балістичні ракети. Тепер, за даними ГУР, у російському арсеналі з'явився ще один індекс. Північна Корея назвала ракету «Марсом» – саме так перекладається корейське Hwasong. Американські військові дали ракеті значно прозаїчніший індекс KN-30 (або Korea, North – Північна Корея). Увагу до цієї ракети привернула заявлена бойова частина масою 2,5 тонни. Проте її небезпека визначається не лише вагою. Важливі також точність, реальна дальність і можливість перехопити ракету до того, як вона впаде на землю.Волинські Новини розповідають, що відомо про північнокорейський «Марс», чому до його заявлених характеристик варто ставитися обережно і як його можливе застосування пов’язане з проблемою виснаження української ППО.

Що відомо про можливе постачання цих ракет до РФ

За даними ГУР, Росія мала приблизно 50 північнокорейських балістичних ракет загалом, серед типів яких названо KN-23, KN-24 і KN-30. Скільки саме серед них KN-30, у відкритих даних не уточнюють. Окремо українська розвідка повідомляла про розгортання у Воронезькій області північнокорейського ракетного підрозділу – приблизно 90 військовослужбовців, шести пускових установок і потенційно до 120 балістичних ракет, однак їх не слід автоматично ототожнювати з KN-30.Чим вирізняється північнокорейський «Марс»

Hwasong – назва цілої низки північнокорейських ракет, а не лише однієї новинки. Hwasong-11C є збільшеним представником сімейства, до якого належить і значно відоміша KN-23. Останню часто називають «північнокорейським Іскандером» через зовнішню подібність і близьку концепцію застосування.

Йдеться про мобільну твердопаливну балістичну ракету. Тверде паливо вже міститься всередині двигуна, тому перед стартом її не потрібно заправляти рідкими компонентами. Мобільна пускова установка дозволяє змінювати позиції, а короткий час польоту залишає обороні обмежене вікно для реагування.Основна особливість важчого варіанта – збільшене корисне навантаження.

Для російського «Іскандера» у відкритих оцінках фігурують приблизно 480-700 кг корисного навантаження залежно від конфігурації. Для нового північнокорейського варіанта після випробування 25 березня 2021 року Пхеньян заявив про бойову частину масою 2,5 тонни й дальність 600 кілометрів. Водночас південнокорейські військові повідомляли приблизно про 450 кілометрів, японські – про 420-430.

Аналітики з 38 North тоді поставили під сумнів саме поєднання заявленої маси й дальності. Це оцінка конкретного випробування, а не остаточний висновок про всі подальші версії ракети.Тому цифри «2,5 тонни» й «до 900 кілометрів», які трапляються в описах KN-30, не можна беззастережно складати в одну характеристику. Не встановлено, з яким навантаженням отримано максимальні оцінки дальності та чи може ракета доставити на таку відстань саме найважчу бойову частину.

У 2024 році Північна Корея пішла ще далі – оголосила про Hwasongpho-11-Da-4.5 із «надвеликою» бойовою частиною масою 4,5 тонни. У липні КНДР заявила про успішне випробування, хоча військові Південної Кореї вважали, що один із двох пусків завершився аварійно. У вересні Пхеньян прозвітував про проведення наступного тесту цієї версії.Важка бойова частина і межі її можливостей

У великої бойової частини є зрозумілий військовий сенс: вона може посилювати руйнування поблизу точки влучання. Однак 2,5 тонни бойової частини не означають 2,5 тонни вибухівки. До загальної маси входять корпус, підривач та інші елементи конструкції. Без даних про її будову неможливо точно визначити масу заряду й порівняти дію різних ракет.Не працює тут і проста арифметика: у кілька разів важча бойова частина не створює пропорційно більшого радіуса руйнування. Наслідки залежать від маси й типу вибухової речовини, способу підриву, характеру забудови та того, як саме ракета влучила в об’єкт.

Велика маса також не робить боєголовку автоматично здатною знищувати сильно заглиблені споруди. Для цього потрібні спеціальна конструкція й міцний корпус, який витримає зіткнення до детонації. Публічних доказів відповідного оснащення KN-30 у контексті можливого постачання Росії немає.

Читати ще: Путінський гіперзвуковий «Кинджал»: міф чи реальність?

Нарешті – важче навантаження доводиться розганяти. За інших однакових умов збільшення його маси скорочує дальність. Саме тому максимальні цифри з різних повідомлень не обов’язково описують один і той самий варіант ракети. Для України це означає, що креслити карту досяжності KN-30, спираючись лише на найгучніші заяви, було б дочасно.

Чому неточність не зменшує небезпеки

Перші північнокорейські ракети, застосовані проти України, мали серйозні проблеми з точністю. Українські оцінки відхилень ранніх KN-23 сягали сотень метрів, а в окремих повідомленнях – кілометрів. Проте ці дані не можна механічно переносити на всі наступні ракети й модифікації.

Ще в лютому 2025 року Reuters із посиланням на українські джерела повідомило про помітне зростання точності: новіші ракети падали приблизно за 50-100 метрів від імовірної цілі. Це оцінка за наслідками ударів, а не незалежно встановлена паспортна характеристика. Абсолютну точку прицілювання противника не завжди можна визначити.В аналізі від серпня 2026 року 38 North також розглядає можливе підвищення стійкості навігації KN-23 до радіоелектронних перешкод як пояснення змін. Тобто частину ранніх проблем могли усунути. Водночас окремої достовірної статистики бойової точності саме KN-30 у перевірених матеріалах немає.

Отже, називати її високоточною підстав недостатньо. Але й приписувати їй гарантовані кілометрові промахи було б неправильно. Досвід попередніх північнокорейських ракет показує ризик значних відхилень; наскільки він зберігся в цій модифікації, залишається невідомим.Для цивільних неточність не є заспокійливою характеристикою. Якщо ракета не влучає в обраний об’єкт, вона все одно десь падає. У місті чи поблизу нього це може означати удар по житловому кварталу замість наміченої цілі. Тут і проявляється небезпечне поєднання непідтвердженої точності та потенційно важкої бойової частини. Великий заряд не виправляє помилки наведення, але може посилити наслідки вибуху там, де ракета зрештою опиниться.

Чим перехоплювати додаткову балістику

Балістичні ракети складно перехоплювати через високу швидкість і короткий час на реагування. Можливість маневрування додатково ускладнює розрахунок точки зустрічі з протиракетою. Водночас відкритих даних недостатньо, щоб визначити результативність перехоплення саме KN-30 або оголосити її невразливою.Україна має засоби боротьби з тактичною балістикою. Насамперед ідеться про Patriot із відповідними перехоплювачами, зокрема сімейства PAC-3. Проблема полягає в кількості комплексів, їхньому розміщенні та запасах ракет. Наявність системи в країні ще не означає, що вона захищає кожне місто й має достатньо боєприпасів для відбиття повторних залпів. Останні повідомлення про нестачу ракет до Patriot роблять цей ризик особливо гострим. Зазначимо, 15 жовтня CNN з посиланням на анонімне джерело повідомило, що дефіцит перехоплювачів завадив відбити більшість балістичних цілей під час атаки на Україну.Однак саму проблему не можна зводити до технічного питання, чи здатен Patriot збити певну ціль. Потрібно, щоб комплекс прикривав район удару, мав необхідні перехоплювачі й міг відпрацювати по цілях у межах доступного часу. Додаткові балістичні ракети в російському розпорядженні посилювали б навантаження на кожну з цих умов.

Що це змінює для України

Можливе надходження KN-30 дозволило б Росії розширити набір засобів для ударів і збільшити витрати української протиракетної оборони. Наскільки відчутним був би цей ефект, залежить від кількості поставлених ракет, темпу їх застосування та реальних характеристик. Надійних відкритих даних для такої кількісної оцінки поки недостатньо.Для України небезпека KN-30 полягає в можливості появи додаткової складної для перехоплення цілі з потенційно важкою бойовою частиною. Її точність не підтверджена, а можливості захисту залежать від дефіцитних систем і боєприпасів. Саме це поєднання робить інтерес Москви до ракети тривожним на тлі посилення обстрілів.

Перебільшені цифри Пхеньяна можуть створювати хибне враження про можливості його зброї. Але сумніви в цих цифрах не зменшують потреби в захисті. Навіть ракета, яка поступається заявленим характеристикам або промахується повз намічений об’єкт, залишається смертельно небезпечною для людей у місці падіння.

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---