Медведчук, кум Путіна, один з генераторів українського хаосу останні 2 роки; тіньовий ділок, занадто посвячений в таємниці вітчизняної політики останніх 16 років; провідний парламентер з обміну полонених і інших неафішованих питань з так званими «ДНР» і «ЛНР», який має мандат на такі дії від Порошенка; і просто вкрай неприємна людина, яка маніакально прагне стати главою держави в межах сучасної України, дав знакове інтерв'ю російському виданню «Новая газета».

Українські ЗМІ вже розтиражували цитати з інтерв'ю, в яких цей псевдоукраїнський політик нібито визнає «Крим російським» і вважає Україну «країною, що потрапила під зовнішнє управління», - пише Конфлікти і закон.

Доведеться розчарувати публіку, яка звикла читати тільки заголовки. Медведчук - це не Царьов, Олена Бондаренко та донбаських Левченків, які зараз активно поширюють в російських ЗМІ дезінформацію, нібито від імені «справжньої України».

Тим більше йому не рівня «мавпи» на кшталт Захарченка та Плотницького. Медведчук розумніший 95% тієї очманілої, екзальтованої публіки, що складається з так званих «російських політиків і експертів», якими щодня забивають всі ефіри в зомбоящику Кремль-ТВ.

Почитайте його слова. Він дуже вміло обходить майже всі питання, які може задати йому український Кримінальний Кодекс. Він однозначно стверджує, що Крим - російський, що влада в Україні після Майдану захоплена шляхом неконституційного перевороту і його особиста місія - відновити «справжній суверенітет України» в рамках «федералізації - кращої моделі державного устрою».

Але водночас він уміло викручується і залишає дуже мало шансів українській Феміді оголосити його ворогом держави, який закликає до повалення існуючого легітимного політичного режиму.

Що означає таке інтерв'ю від політика, який уже багато років уникає спілкування з ЗМІ? Навіть з повністю підконтрольними! Не кажучи про будь-якого ступеня незалежності, яким хай хоч в якихось рамках, але володіє нібито ліберальне видання «Нова газета».

Медведчук своїм інтерв'ю реалізує новий етап програми з делегітимізації президента Порошенко. Множинними непрямими натяками він стверджує прямо протилежні на перший погляд речі, які, при більш пильному розгляді, служать одній меті - з одного боку - підтвердити, що Порошенко давно готовий до «перезавантаження» у відносинах з Росією (!), готовий піти на виконання ( !) Мінських угод; з іншого боку - позначити, що будучи повністю залежним від зовнішніх суб'єктів - країн Заходу, недієздатний всередині країни, не маючи необхідної повноти влади (!), включаючи повний контроль над парламентом.

Такий випад підриває довіру до українського президента відразу в декількох електоральних сегментах – націонал-патріоти чують про ще одну закулісну «зраду», помірна ж ліберально-демократична публіка шокована від натяків на розширення і без того роздутих владних повноважень Порошенко з підконтрольною «ситуаційною коаліцією в парламенті», яка за помахом Банкової вже не раз пропускала потрібні рішення.

Здається, що це інтерв'ю з'явилося для викриття тіньових переговорів між Порошенком і Путіним, які однозначно ведуться з використанням прикриття у вигляді тупикового і неефективного «мінського процесу». Незважаючи на те, що автор цих рядків дуже критично оцінює президентську діяльність Порошенко, не можна не враховувати, що він більш ніж прагматичний політик і прекрасно розуміє катастрофічні наслідки для України і нього самого як президента, до яких може привести так зване «виконання Мінських угод» за сценарієм Кремля, якому не дуже наполегливо, але все-таки підіграють в Європі. Навряд чи Порошенко готовий прийняти в розпростерті обійми «амністованих ополченців». Тому Кремль використовує такий інформаційний привід як ще одну зернину, яка впаде на благодатний грунт, знижує довіру українців до свого президента.

Медведчук неприховано кидає Порошенко рукавичку в обличчя, витіювато підібраними фразами про те, що Україна потребує іншого політичного курсу. Якби він жив десь в Барвисі, то такий тон нікого не здивував і не дратував. Але він - де-факто і за своїми переконаннями - представник держави-агресора, спокійнісінько відчуває себе недоторканним в Україні.

Якщо Україна стоїть на фундаменті міжнародної підтримки, «нормандському», «мінському» або будь-якого іншого номінально-Будапештського формату, то посередником в будь-якому питанні, яке регулює україно-російські відносини (в широкому контексті – дипломатичних стосунків, торгівлі ядерним паливом і газом, і до обміну полонених і політв'язнів), апріорі не може бути представник Росії! Навіть якщо у нього в кишені незаслужено лежить український паспорт.

Виключивши Медведчука з україно-російських відносин, а ще краще - з української політики взагалі, Порошенко зробив би гігантський ривок вперед. Усунення від будь-якого політичного впливу цієї людини - це вже саме по собі - зміцнення суверенітету України. Це підвищення довіри співгромадян до публічної і прихованої частини тонкої дипломатичної гри, яку веде українське керівництво, і спірними результатами якої так любить хвалитися Петро Олексійович. Це врешті-решт могло б стати яскравим прикладом ефективності роботи українських спецслужб, які регулярно рапортують про перемоги над сотнями безіменних терористів і дрібної контрабанди на лінії фронту.

Медведчук вдарив Порошенко «в обличчя». Нахабно і демонстративно. Бравуючи своєю безкарністю. Не соромлячись називати під час обміну політв'язня Солошенко «вашими» (тобто українськими) людей, що зустрічають того біля літака, але чітко ідентифікуючи себе «нашими» - тобто російською стороною.

Порошенко повинен рано чи пізно відповісти. Нокаут Медведчука - ось чого вже багато років чекає Україна.

п.с. Зверніть увагу на фото, розміщене російським ресурсом, що ілюструє бурхливу «миротворчу» діяльність нашого персонажа. Ліберали з «НГ», мабуть, дуже довго вибирали - яку саме картинку поставити на сайт. Опубліковану підписали - «Медведчук на Донбасі зустрічається з представниками самопроголошених республік. Фото: РИА Новости».

Чи не найбільш вдала картинка. Але тільки для неуважних. Чи не правда, пане генерал армії? Друга рукавичка полетіла в вас. Пора робити висновки.

П.П.С. інтерв'ю звідси - http://www.novayagazeta.ru/politics/73573.html.