7 листопада на 10-му Київському міжнародному економічному форумі вчергове було підняте питання поновлення польотів з українських аеропортів «Львів» або «Бориспіль» в умовах війни.

Відновлення міжнародного авіасполучення в Україні, яке було надзвичайно важливим для економіки та мобільності громадян до початку російського повномасштабного військового вторгнення, сьогодні постає як складне і водночас стратегічне завдання.

Питання відкриття українського неба знаходиться на перетині фінансових та воєнних викликів, тісно пов’язаних із загрозами безпеці. Бажання повернути авіасполучення вимагає врахування як ситуації на фронті, так і можливостей захисту повітряного простору, а також залучення значних ресурсів.

Розглянемо цей аспект, зосередившись на воєнних викликах та фінансових питаннях, які формують перспективи майбутніх польотів.

Першим і основним викликом для відновлення польотів з українських аеропортів залишається забезпечення безпеки у небі над Україною, враховуючи постійну загрозу російських ударів ракетами «Кинджал» та балістикою.

Незважаючи на відчутний прогрес у зміцненні протиповітряної оборони, зокрема в центральних і західних областях, ризик обстрілів все ще досить високий. Військові фахівці зазначають, що системи ППО здатні захищати певні регіони, але повністю гарантувати безпеку комерційних рейсів непросто.

З огляду на військові аспекти, аеропорт «Львів» може стати пріоритетною точкою для відновлення польотів. Його розташування поблизу польського кордону зменшує час перебування літаків у зоні потенційного ризику.

Таке розташування також дає перевагу у швидкій реакції протиповітряної оборони на можливі загрози. Водночас, аеропорт «Бориспіль» залишається стратегічно важливим, оскільки забезпечує прямий доступ до столиці, що збільшує необхідність його захисту.

У разі відкриття українського неба, координація з військовими структурами стане ключовою для будь-якого сценарію відновлення польотів. Комерційні рейси повинні бути організовані так, щоб не перешкоджати діям військової авіації та ППО. Для цього необхідно створити спеціальні «коридори безпеки», які дозволятимуть літакам швидко залишати повітряний простір України.

Проте, постійні намагання російських загарбників атакувати українську інфраструктуру свідчать про ризики цілеспрямованих обстрілів аеропортів. Відновлення рейсів може зробити ці об’єкти більш вразливими для ударів, тому забезпечення безпеки аеропортів потребуватиме значних зусиль. Інвестиції у посилення ППО та інші заходи безпеки є не тільки фінансово затратними, а й стратегічно важливими.

Дехто аргументує можливість відкриття українських аеропортів в умовах війни, порівнюючи українську ситуацію з Ізраїлем, де міжнародний аеропорт у Тель-Авіві продовжує функціонувати навіть під час чергових загострень арабо-ізраїльського конфлікту.

Однак, не варто забувати, що Ізраїль впродовж багатьох років вибудовував власну систему ППО/ПРО, яка на сьогодні кількісно і якісно значно краща за українську. Україні ж, для прикриття від ракетних загроз аеропорту, що потенційно може розпочати свою роботу в умовах воєнного стану, може знадобитися перекидати додаткові засоби протиповітряної оборони, які у нас, на жаль, знаходяться у дефіциті.

Тобто, замість того, щоб забезпечувати безпеку критично важливих інфраструктурних чи військових об’єктів, ППО буде захищати аеропорт.

В такому разі, одним із можливих рішень може стати залучення міжнародної підтримки для отримання додаткових засобів протиповітряної оборони.

Ще одним викликом є вплив воєнного стану на авіаційну інфраструктуру. Навіть за умов стабільнішої ситуації відкриття аеропортів може залишатися ризикованим, адже будь-яке загострення потребуватиме миттєвої зупинки рейсів. Це створює загрозу фінансових втрат і нестабільності.

Вартість авіаквитків також значно зросте. Міжнародні страхові компанії, такі як Marsh McLennan, оцінюють ризики польотів над Україною в умовах війни дуже високо, що в кінцевому рахунку «вдарить» по кишені звичайних пасажирів.

За попередніми прогнозами, витрати на страхування одного рейсу може становити 750 мільйонів доларів. Внаслідок цього, ціни на квитки можуть значно зрости. Наприклад, квиток на рейс з Києва до Європи, що до війни коштував 50-100 євро, може зрости до 300-500 євро чи навіть більше.

Отже, можливе відновлення авіасполучення під час війни буде значною мірою залежати від безпекового фактору, політичної волі, координації з військовими та готовності авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

З одного боку, це може стати важливим стратегічним крок, який покаже стійкість України та її прагнення до економічного відновлення. З іншого боку, успіх такого проєкту вимагатиме значної міжнародної підтримки та ефективного управління безпекою і фінансами.

Володимир Крейденко - народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури.

Спеціально для ЕП.