За своєю місією, cвяткування 1020 річниці хрещення України-Русі є своєрідним продовженням відзначення 1000 ліття цієї події. Відходять в минуле часи, коли віра в Бога вважалася справою непотрібною і навіть шкідливою, коли нищилися храми і насаджувався войовничий атеїзм, коли найбільш ревних християн переслідували за їх Віру. На нашій землі маємо спільно відновити, ту поруйновану епохою 70-літнього безбожництва, більш ніж тисячолітню духовну неперервність. І відзначення таких надзвичайно важливих, в духовному відношенні, дат допоможе нам у цьому.
Сьогодні також маємо відповісти на нові виклики часу. В минулому лишилась  система тотальних заборон. Але таке враження, що зараз  утверджується суспільство загальної вседозволеності і заперечення високої ролі моральних та духовних цінностей в сучасному світі. Людину, створену «по образу і подобію Божому» непомітно перетворюють виключно в такого собі споживача товарів і послуг, в істоту  позбавлену Віри, моралі, сім’ї,  Батьківщини. Небувалих масштабів набуло пияцтво, наркоманія, розпуста, особливо серед молоді. Ця проблема –  глобальна. Ми відчуваємо і розуміємо можливі наслідки цього процесу. Саме тому маємо об’єднати свої зусилля навколо відстоювання свого права на майбутнє.
Неспокій в душах людей відображається в оточуючому нас світі. Ми непомітно звикаємо до неправди і взаємної озлобленості, які є вічними супутниками, тих хто перебуває у стані внутрішнього неспокою. Все більше і більше кожен з нас стає заручником політичних ігрищ державного і місцевого масштабу. Долі, думки, благополуччя і, навіть життя, людей часто стають розмінною монетою в боротьбі за власні інтереси. Про інтереси країни, народу, громади часто згадують в останню чергу.  Думаю, що такі речі – невипадкові. Але те, що людьми створене, людьми й змінюється. Сьогодні не можна ховати голову в пісок і уникати нелегких питань. Атмосферу взаємного недовір’я і нерозуміння слід долати відвертою розмовою і особистим прикладом.  Тому впевнений – нам разом вдасться подолати ці, нелегкі для нашого народу, часи.
Історія людства знає безліч прикладів, коли внутрішньо роз’єднане суспільство шукало можливість опертя на зовнішні сили. І це завжди тільки призводило до ще більшого розбрату. Бо кожного з таких  шукачів сторонньої підтримки іноземні доброзичливці утверджують виключно у своїй  думці і виключно у відчутті власної правоти.
Сьогодні зовсім недалеко від кордонів України ллється кров і гинуть люди. А явні і приховані учасники цього конфлікту уже зараз розглядають Україну, як нове місце з’ясування геополітичних стосунків. Знаю – ми з вами заслуговуємо кращої долі ніж постійне перебування між молотом і наковадлом  у цій світовій боротьбі за впливи.  Я переконаний – опертя на власні сили і взаємну підтримку один одного – єдино можливий фундамент для будівництва дружніх взаємовигідних стосунків з усіма без винятку нашими сусідами. Духовність, політика і економіка нашої держави мають бути українські, всеукраїнські  і «проукраїнські», з точки зору інтересів кожного українця.
Впевнений, що  святкування 1020 річниця хрещення України-Русі – найкраща нагода для того, щоб піднімати ці нелегкі, але дуже актуальні питання. Адже перед суспільством Київської Русі кінця першого тисячоліття стояли подібні до сучасних виклики і проблеми. І зараз, як і в ті часи, вирішити ці нелегкі завдання можна тільки через скріплення Віри, сподівання на власні сили і внутрішньосуспільне об’єднання. Київський князь рівноапостольний Святий Володимир залишив нам унікальний досвід. Наше завдання – вірно скористатися цим досвідом.
У плані суспільного єднання надзвичайно важливим, я б навіть сказав, фундаментальним є  питання об’єднання українського православ’я. Єдина Помісна Православна Церква –один з головних етапів до становлення цілісної духовної моделі Українства.
Як і всі свідомі ковельчани, я розумію – гармонійний розвиток міста можливий лише тоді, коли розвиток духовний і економічний є частинами єдиного гармонійного процесу. Очевидно, що саме таке розуміння важливості і невід’ємності цих двох складових є однією з причин успішної співпраці з людьми, для яких духовні і культурні цінності є визначальними. Переконаний, що ці позитивні традиції ми будемо тільки поглиблювати.
Напередодні Дня Незалежності України хотів би звернутися до всіх читачів сайту. Україну будує кожен з нас – до якого храму б не ходив, яких політичних поглядів би не притримувався, яким родом суспільно корисної діяльності би не займався. Сьогодні , як ніколи з часів проголошення незалежності нам всім потрібно відчути себе часткою єдиного народу. Розумію, що шлях до миру, єдності і взаєморозуміння лежить через віру в Бога та у власні сили, взаємне прощення,  внутрішнє очищення та готовності взяти на себе відповідальність.
Тож нехай спільна молитва в день Незалежності за майбутнє нашого народу і нашої землі – України  допоможе подолати нам цей шлях.