Черговий раз повернувся з літнього відпочинку. У понеділок, 21 липня, я прилетів до Борисполя і відразу «попав» на 150 грн. Сів акумулятор в авто, тож довелося скористатись «прикурюватилем» таксистів. І 450 грн. за стоянку - за два тижні, поки мене не було, ціна на стоянці виросла на 100 грн. Півтори години вибирався зі столиці - ні, не через пробки, бо година вже була 23.00. А через банальну відсутність нормальних вказівників на проспект Перемоги. Третій рік поспіль їжджу, а дороговказів все немає – хто їздив, той має знати, що на Бориспіль із вказівниками проблем немає, а ось назад!
Але повернуло мене в реальність навіть не вищеописане і навіть не наше тверде Українське дорожнє покриття – це я так називаю дорогу, а наша певною мірою відсталість від іншого світу. Виїхавши з Києва, першим пунктом призначення стала АЗС. Але, так як всі заплановані гривні на бензин я витратив на незаплановані речі, зі спокійною душею, знаючи про наявність коштів на платіжних картках, я об\'їхав 4 заправки, поки найшов якусь «Чоліну» - це назва АЗС. До честі її власників, там можна скористатись сучасним засобом платежу, правда чомусь тільки на 250 грн. А от там, де цьогоріч я відпочивав, постермінали стоять у кожній сувенірній крамниці, кафешках і таке враження що і газетних кіосках, - я вже не говорю про АЗС.
А ми сперечаємося про НАТО, двомовність... Яке там НАТО!