Своєрідний "чат-марафон" у день виборів на "Волинських новинах" розпочинає чат з волинським політологом і журналістом Тарасом Літковцем. Просимо задавати питання.
 
 
Редакція «ВН»: Чим, на вашу думку, ця передвиборча кампанія відрізнялася від попередніх, чим була особливою?

Відзначалася, по-перше, прогнозованістю, передбачуваністю, відносною млявістю (у порівнянні із попередньою виборчою кампанією, перед Помаранчевою революцією) і традиційною брудною технологією у вигляді чорного піару, максимальної кількості компромату, часто фіктивного.
Крім того, рекламна кампанія була досить спокійною, а передвиборча агітація усіх кандидатів не вирізнялася різноманіттю. Виборчі програмами, обіцянки в абсолютної більшості кандидатів були на 90% схожими і відрізнялися декларативністю.
Лише два кандидати – Тягнибок і Симоненко були чисто ідеологічними. Їх передвиборча агітація базувалася на конкретній політично-суспільній доктрині.
Жоден із кандидатів навіть не задекларував, яким саме чином можна реалізувати його економічну і соціальну складову програми.
Редакція «ВН»: Чи достатньою, по-вашому, була активність і професійність роботи виборчих штабів на Волині?
Штаби основних кандидатів працювали на відповідному рівні і достатньо активно. А 10 кандидатів мали штаби лише юридичні і лише імітували сяку-таку передвиборчу агітацію, а то і взагалі не мали.
Проблема формування ДВК від кандидатів в врезиденти, а їх 18, якраз і засвідчила те, що далеко не кожен кандидат на пост глави держави може забезпечити своїми представниками навіть ДВК.
Це свідчить про те, що більшість кандидатів абсолютно впевнені в тому, що їм ніяке президентство не світить, а їхня передвиборча агітація і балотування у президенти проводилося із метою власного піару, підтримки «політичної» спортивної форми і частіше кампанія була підготовкою до виборчої кампанії 30 травня (до органів місцевого самоврядування, також туди "напрошуються" парламентські вибори).
Деякі кандидати не приховували того, що їхня мета на сьогодні є парламентські вибори (вони створили і створюють власні політичні партії і за 5 років знову спробують власні сили у виборах Президента, про що вони неодноразово заявляли у пресі).
Отже, цю виборчу кампанію і роботу штабів не можна назвати яскравою, оригінальною, або дуже активною
Редакція «ВН»: На ці вибори прогнозували малу явку виборців. Наприклад, на запитання від «ВН» «Чому ви не підете голосувати» тільки 55 % відповіло, що голосувати таки піде. Ви розділяєте такі прогнози?
Явка виборців цього разу буде не меншою, ніж 60 %. Я прогнозую на рівні 70 %.
Чому я так заявляю? Тому що в останніх 15 років явка українських виборців ніколи не була нижчою 60 %, а іноді сягала на рівні 80 %.
Хоча завжди перед виборами політологи і соціологи прогнозують низьку явку виборців на рівні 20-40 %. Жодного разу ці прогнози не справдилися. Були випадки, коли я прогнозували велику явку виборців і завжди був правий. Тут я жодного разу не помилився.
Як правило, протестний електорат (той, що голосує проти всіх), заявляє, що не піде на вибори, оскільки озлоблений і т.д., тому соціологічні опитування і представляли низьку явку виборців.
Проте до дня голосування завдяки ЗМІ, розмов оточення, протесний електорат все ж таки йде голосувати. Тут дає про себе знати традиційна уже політична українська культура: за часів СРСР усі йшли голосувати, тому і ходити на вибори старше покоління. А багатьом цікавий і сам процес голосування.
І навіть якщо на цих виборах буде нижча явка, ніж зазвичай, вибори все-одно відбудуться. Крім того, політика є традиційною темою у спілкуванні сучасних українців, і вибори, зокрема.
І якщо врахувати, що в нас суспільство поляризовано політично, то серед 18 кандидатів практично кожен може знайти претендента до душі.  Або ж проголосувати проти всіх (в прямому і переносному значенні слова ;-)
Редакція «ВН»: Існує думка, що особливістю цієї передвиборчої кампанії був провал розрахунку на «чорний піар». Мовляв, люди уже «наїлися» і не сприймають це. Хоча компанію пророкували дуже брудну. Ви згідні?
Усі найрізноманітніші брудні технології, чорний піар, «найжовтіша» преса були випробувані в Україні в часи Незалежності. У нас якісно «попрацювали» не тільки вітчизняні горе-політтехнологи, але й і політологи із сусідніх, часто не дружніх країн. Українці упродовж останніх 30 років надивилися таких суспільних зламів, стільки перенесли через призму власного світосприйняття, стільки винесли фізично і морально, що їх вже здивувати чимось не можливо. В Західній і Центральній Європі аналогів такого явища немає. Приємно зазначити, що в Волинській області в цій виборчій кампанії гучних скандалів із застосуванням чорного піару не було, що свідчить про високий рівень політичної культури волинян. (Все ж до 1939 Волинь була у складі Європи). Так, наприклад, скандал із дітьми в «Артеку», маєтками кандидатів, неправдивими деклараціями про доходи і т.д. не мали гучного відлуння в українському суспільстві і навряд чи матимуть вплив на результати голосування.
Українців вже нічим не здивуєш, не злякаєш, не розворушиш. Тепер мабуть потрібно придумати чорний піар із канібалізмом і некрофілією кандидатів у Президенти. ;)
Редакція «ВН»: Що ви скажете тим волинянам, які не хочуть іти голосувати, розчарувавшись в усьому? Ви розділяєте думку, що вибори нічого не змінять?
Ні, не розділяю. Вибори однозначно змінять ситуацію, хто б не був переможцем. Оскільки в кожного із кандидатів є власне бачення державного управління, виходу із економічної кризи і розбудови України.
Причому, я наголошую, ці зміни не обов’язково будуть позитивними повністю. Але вони точно будуть. А волинян, які не планують іти, я все-таки закликаю проголосувати. Можна проголосувати проти всіх. Цим вони і викажуть власну громадянську позицію.
Savur1085: Шановний Тарасе Миколайовичу, як Ви оцінюєте той правовий безлад, пов"язаний з виборами. ЦВК говорить одне, суди інше, кандидати третє... Як цей безлад може вплинути на легітимізацію виборів?
Правовий безлад дійсно присутній. І я, будучи тренером для членів ДВК, зіткнувся із тим, що в Законі України про вибори Президента є багато позицій не чітко прописаних, або взагалі відсутніх.
Так, приміром, в Законі не написано, коли і в якій кількості голова ДВК має видавати виборчі бюлетені (усі відразу чи частинами, якщо частинами, то якими). В цій ситуації можливі фальсифікації. Наприклад, спостерігачам радять тримати постійно в полі зору сейф із невиданими виборчими бюлетенями.     Проте, я переконаний, що юридичний безлад не вплине кардинальним чином на результати голосування. Я б навіть сказав, що це не юридичний безлад, а правові неточності, котрі є наслідком правового хаосу в державі загалом. І регулярної зміни і доповнень до Закону України про вибори Президента напередодні кожної виборчої кампанії.
Думаю, що згодом, коли Україна дійсно стане європейською і правовою державою, то наша правова система стабілізується і закони не будуть змінювати десятиріччями як це у всьому світі.
Наявні правові колізії не будуть використані для масових, системних і організованих фальсифікацій на всеукраїнському рівні, як це було 5 років тому напередодні Помаранчевої революції.
Редакція «ВН»: Чи варто чекати якихось несподіванок у другому турі виборів, якщо він буде? Ну, крім самих результатів, звичайно :-)
Думаю, що ні. Різниця у результатах двох переможців буде мінімальною, на рівні кількох відсотків. І кандидат, який програв, буде пробувати вивести своїх прихильників на вулиці, звинувачуючи переможця у фальсифікаціях. І звичайно розпочне судову тяганину на предмет достовірності результату. Проте суд результатів перемоги не змінить. Тому що після усіх президентських і парламентських виборів протягом останніх 12 років завжди були судові тяжби, іноді досі тривалі, проте вони ніколи не анульовували результат. Окрім, судового процесу під час Помаранчевої революції, котрий і був створений масовим збуренням українського народу.  Проте українців не здивуєш і судовими тяжбами.
FlowControl: За кого Ви будете голосувати?
Я можу сказати. Проте це буде перевиборча агітація. Скажу так: в першому турі я буду голосувати за кандидата із чіткою політичною ідеологією ( а я вже казав, що їх лише двоє із 18). І хоча я впевнений, що він не пройде, мені приємно віддати голос за кандидата, який лякає ворогів України. А в другому турі я традиційно віддаю голос за харизматичного політика, державного діяча, котрий користується заслуженим авторитетом у світі, має залізний характер і вміє так тримати політичний «удар» від ворогів, союзників і друзів, що жодного разу не падала в «нокаут». Але хто б не переміг на виборах, покращення економічного життя, нам очікувати не приходиться. Найближчих кілька років нам гарантована економічна нестабільність і в кращому випадку дуже-дуже повільне зростання рівня життя. Оскільки одна особа за наших українських умов не може тотально, а головне швидко покращити наш економічний добробут. На жаль, сьогодні не має українських Рузвельтів, Аденауерів, Тетчерів. Можливо, є кілька справжніх революціонерів, проте революціонери можуть руйнувати, а не створювати ;)
[cam]