Гей Василь Степанович
Дата народження
14 січня 1942 р.
Спеціальність
редактор
Проживає
Луцьк
Діяльність
поет, прозаїк, критик, публіцист
Помер
12 березня 2016 р.
Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Помер 12 березня 2016 р.
Освіта
Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в селі Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську.
Закінчив редакторський факультет Українського поліграфічного інституту.
Трудова діяльність
Повернувшись після трирічної служби в армії, почав працювати кореспондентом Любомльської районної газети.
Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії «Лесин кадуб».
Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові.
У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України.
Творчість
Поет, прозаїк, критик, публіцист.
Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка.
Член ради Національної Спілки письменників України.
Окремими виданнями вийшли книги «Закон вірності» (1973), «Крила Світязя» (1978), «Витоки» (1979), «Вічно пам`ятати» (1983), «Кольори вересня» (1985), «Краплі на листі» (1987), «Лесин кадуб» (1991), «Під сузір`ям калини» (1993), «Підрубане дерево роду» (1996), «Яворник» (1997), «Де маминим голосом тиша мовчить...» (2001), «Зоря з криничної води» (2002), «Кривавник рідного слова» (2004), «Вихор у стиглому житі» (2004), «Великоднє світання» (2009), «Що крає у краї туман?» (2010) тощо.
(Взято з Вікіпедії.)
Освіта
Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в селі Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську.
Закінчив редакторський факультет Українського поліграфічного інституту.
Трудова діяльність
Повернувшись після трирічної служби в армії, почав працювати кореспондентом Любомльської районної газети.
Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії «Лесин кадуб».
Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова у Львові.
У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України.
Творчість
Поет, прозаїк, критик, публіцист.
Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка.
Член ради Національної Спілки письменників України.
Окремими виданнями вийшли книги «Закон вірності» (1973), «Крила Світязя» (1978), «Витоки» (1979), «Вічно пам`ятати» (1983), «Кольори вересня» (1985), «Краплі на листі» (1987), «Лесин кадуб» (1991), «Під сузір`ям калини» (1993), «Підрубане дерево роду» (1996), «Яворник» (1997), «Де маминим голосом тиша мовчить...» (2001), «Зоря з криничної води» (2002), «Кривавник рідного слова» (2004), «Вихор у стиглому житі» (2004), «Великоднє світання» (2009), «Що крає у краї туман?» (2010) тощо.
(Взято з Вікіпедії.)
Росіяни вдарили по іноземному судну в Чорному морі, яке йшло в Україну. Загинув капітан
Сьогодні 13:59
Сьогодні 13:59
Росія повернула в Україну тіла 252 загиблих
Сьогодні 13:26
Сьогодні 13:26
Поляку повідомили про підозру в розбещенні українських дітей
Сьогодні 12:53
Сьогодні 12:53
«Сталеві Лицарі» з Луцька вибороли срібло на першому чемпіонаті України з волейболу сидячи серед ветеранів
Сьогодні 12:37
Сьогодні 12:37
Має добру пам'ять і радіє, коли приїздять рідні: волинянка відзначила 101-й день народження
Сьогодні 12:04
Сьогодні 12:04
