Навіщо людям пліткувати? Питання доволі просте. Та, повірте, відповідей можна отримати багато. У кожного з нас у свідомості закладений механізм для самовдосконалення- і разом із ним ми вдосконалюємо своє вміння пліткувати. Тоді це зовсім не виглядає як плітки, а навпаки- доволі розумно і толерантно по відношенню до інших. Хоча насправді це зовсім не так. І у цьому є глибокий підтекст, який я постараюсь розкрити у своїй статті.
За своєю сутністю кожна людина бажає знати все і про всіх, і, безумовно, що така цікавість із роками не зникає, а лише розгоряється із дивовижною силою. У народі набуті знання впродовж всього життя, коли цих прожитих шість чи сім десятків років пройшли немарно, називають мудрістю. Та здебільшого ці знання отримані не із книжок, а із повсякденного спілкування. Постійно перебуваючи у певному колі друзів, ми обмінюємось думками із певного приводу. І, звичайно, допоки ми не почуємо всієї правди, яку нам хотілося б, ми будемо припускати, вигадувати, та найцікавіше те, що вигадка, яка переходить від однієї людини до іншої, поступово стає правдою. І не потрібні тоді ніякі факти, докази….А якщо випадковий збіг обставин може послужити як доказ, то це взагалі просто чудово. Тоді ми не лише глухі, а ще й сліпі!І здебільшого жертвами пліток стають обдаровані розумні особистості, особливо тоді, коли мова йде про їхній мтеріальний статус та особисте життя.
Мабуть, у кожного з нас була ситуація у житті, коли якась «чутка» перетворювала ваше життя на суцільний хаос…. І тоді, здавалося б, так хочеться все змінити, спростувати якісь «неправдиві видумки» знайомих, що не підкріплені вашими словами. Та поступово із часом усе стиралося, і знайомі переключалися на інших об’єктів пліткування. Але не слід шукати якісь глибинні причини того, чому люди пліткують між собою. Все це є невід’ємною частиною нашого життєвого ритму, і якби пліткування не шкодило нам, воно завжди вноситиме у наше життя важливу лепту різноманітності. Звичайно, будь-який скандал може розгорітися із невеликої репліки- «десь хтось колись комусь щось сказав!» Але ж можливість все спростувати ніхто не відміняв. Тим більше, дуже часто певна діяльність людини призводить до поширення плітки. Саме поодинокі побрихеньки можуть принести успіх та визнання. В сучасному світі , як це не сумно визнавати, наш статус будується не на наших здібностях та бажанні себе проявити із кращої сторони. Тут все набагато простіше- ми безпосередньо залежимо від того оточення, у якому перебуваємо. І як би хотілося сформувати свій образ самостійно- в першу чергу він буде залежати від того, якими нас сприймають у суспільстві. Одне слово, дія, яка суперечить сформованим у даному оточенні принципам, і все- ти ізгой. Час іде.Людина стає все менше залежною від природи. Та норми, які існували ще за часів Середньовіччя, а то і раніше, залишилися такими ж.Як тоді потихеньку обговорювали між собою життя королів, васалів їхні піддані, так і сьогодні- у нашому демократичному суспільстів ця ієрархічна піраміда зовсім не зникла. Вона лише змінила назву. Одного дня, прокинувшись вранці, ти щасливий від того, що маєш усе, а наступного- станеш ізгоєм. Повернути довіру людей дуже складно, а тим більше- повернути свій попередній статус.
Отак невинне слово друзів і колег може принести не зовсім очікувані наслідки. Тому варто задуматися над тим- чи потрібно пліткувати взагалі і яким чином все-таки впливають плітки на наше повсякденне життя- вони його урізноманітнюють чи навпаки- руйнують все, до чого ми так довго прагнули?