1932 рік і досі не дає спокою українській та світовій громадськості….Чому? Факт залишається фактом. Голодомор в Україні 1932-33 років-це обдуманий крок радянської влади щодо винищення українців як етносу, який не підлягає ніякому спростуванню! Світова спільнота підтвердила це офіційно. Залишилось це визнати лише цій країні, яка фактично і стояла біля важелів влади , коли проводилась політика тотального винищення українського народу шляхом начебто «природного голоду». Це Російська федерація.
Ніхто і ніколи не повинен посягати на життя, здоров’я іншої людини! Про це і йде мова у Всесвітній декларації прав людини та інших міжнародних документах, що покликані забезпечувати стабільність та рівновагу у світі. А це у свою чергу передбачає свободу кожної особистості, і як не сумно, це не завжди дотримується! У 30- х роках 20 ст. не було міжнародних організацій, покликаних забезпечити захист прав кожній людині. Здебільшого це були організації по врегулюванню міжнародних конфліктів( наприклад, Ліга Націй). Зараз же у 21 ст. ми повинні пам’ятати, що ніхто крім нас, не збудує наше життя таким, яким ми хочемо його бачити. Коли ми будемо засвідчувати про себе як про народ , що знає свої права і повинен за них боротися, в нашому суспільстві складеться зовсім інша ситуація.
Тому варто згадати події 30-х років…Згадати лише для того, щоб вони не повторилися….і вшанувати пам’ять тих всіх загиблих під час геноциду українського народу 1932-1933 років.
26 листопада всі матимуть змогу згадати ці події під час пішохідної ходи в центрі Луцька та вшанувати їх пам’ять хвилинною мовчання!