Проект Владометр опублікував найбільш безглузді обіцянки українських політиків.

Тож україські політики обіцяють:

1. Вбити себе.

"Я, Владислав Кривобоков, громадянин України, перебуваючи при здоровій пам’яті та тверезому розумі, готовий укласти... наступну угоду: у разі вступу України в Євросоюз, я готовий позбавити себе життя, будь-яким бажаним для вас способом. Особисто я віддаю перевагу кулі, за умови, що ви зробите аналогічний вчинок, коли Україна вступить в Євразійський Союз".Це звернення до прихильників євроінтеграції депутата Луганської облради від КПУ, опублікована на його офіційному сайті у листопаді. Свій намір Кривобоков пояснює посилаючись на японський Кодекс воїна. Судячи з останніх тенденцій української зовнішньої політики, декілька років у луганського комуніста-самурая точно є.

2. З'їсти капелюх

Регіональним політикам, щоб стати відомими треба обіцяти суїцид. Депутатам Верховної Ради, яким необхідно лише підтримувати своє реноме, достатньо пообіцяти щось простіше. Наприклад пересісти з службової машини на велосипед, чи зїсти капелюха. Остання обіцянка належить Вадиму Колесніченку. Причому цей прийом їжі політик готовий продемонструвати перед телекамерами. Приводом для такої нестандартної обіцянки стала заява Юлії Тимошенко про те, що влада організувала «політичний терор» опозиції силами Генпрокуратури.«У Тимошенко що, вуха всюди розставлені? Чи підслуховуючи обладнання всюди встановлене?» - відреагував Колесніченко. Якщо Тимошенко у цьому зізнається, додав регіонал, він готовий «з’їсти капелюха публічно, перед телекамерами».

3. Не служити більше жодному виродку

Таку обіцянку зробила екс-голова «Сильної України» а нині – координатор руху «Громадський спротив» Олександра Кужель, коментуючи злиття її колишньої партії з ПР, після якого вона вийшла з партії. Що ж, це амбітна і шляхетна обіцянка. Лишилось тільки дочекатися офіційного «Списку виродків від Олександри Кужель», інакше виконання обіцянки буде важко простежити.

4. Покращити життя вже в 2012 році

"2012 рік - це рік, який покаже результати нашої роботи і дасть змогу нам оптимізувати ті реформи, які ми почали", - заявив президент України в одному з інтерв’ю. Заява датована цим роком, отже мається на увазі короткострокова видимість результатів.Ця обіцянка не увійшла б до списку найдивніших, якби не була центральною у передвиборчій кампанії Януковича 2010-го року. Скільки років – стільки й покращень. Цікаво, на коли буде заплановане наступне «от-от»?

5. Заробітчани можуть повернутись додому

Ще одна обіцянка Януковича - 2010. Цього разу в стилі «Я обіцяю, що дощ зможе піти». Формально українські заробітчани завжди мали і мають можливість повернутися додому, і від президента це аж ніяк не залежить. Якщо ж Віктор Федорович мав на увазі створення конкурентних умов роботи – то тут обіцянка, ще не виконана, адже за роки його президентства трудова міграція українців лише зросла.

6. Схопити Ляшка за інше продуктивне місце

Політично-анатомічна обіцянка віце-спікера Адама Мартинюка була зроблена наздогін його сутичці біля трибуни з Олегом Ляшком у травні 2011. Мотиви, тривалість та інші критерії силового прийому Мартинюк не уточнював. Слід віддати йому належне, перед закриттям засідання Ради за бійку він вибачився.

7. Зняти шкуру з мера Херсона

А от і Президент пообіцяв вдатись до “ручного керування”. Але «шкура й нині там». Чим саме не сподобався президенту Володимир Сальдо та чому погрозу не реалізовано, читайте на «Владометрі».

8. Ввести в уряд жінок

Одразу після призначення прем’єр-міністром України, Микола Азаров викликав хвилю обурення захисників прав жінок фразою «Проводити реформи – це не жіноча справа».Однак вже за півроку у Відні він анонсував появу в українському уряді жінок. Мабуть, прем’єр на той момент уже чув про новостворений «Владометр», оскільки термін виконання сформулював ідеально розмито: "Жінки в уряді будуть, обов'язково. Коли будуть, тоді це буде відомо", - заявив тоді Азаров.

9. Ліквідувати інститут президентства

Це одна з обіцянок Комуністичної партії України 2007 року, зафіксована ними у передвиборчій програмі. І вже за два роки серйозність своїх намірів комуністи продемонстрували, висунувши голову партії Петра Симоненка на посаду президента.

10. Захистити канонічне православ'я

Вишенька на нашому торті чудернацьких обіцянок – теж з садочку передвиборчих обіцянок КПУ, врожай 2007. “Захистити канонічне православ'я від націоналістичної експансії та законодавчо заборонити діяльність тоталітарних сект” - так виглядає один з пунктів їх програми. Підтримка комуністами однієї з конфесій викликає невеликий, втім сильний подив. Але тема сумісності комуністичної ідеології з інститутом церкви варта окремого, більш детального та глибокого аналізу, ніж можна зробити зараз, тож залишимо лірику осторонь. Чи було щось зроблено на захист канонічного православ'я? Звичайно, ні. Але в заграваннях з релігією КПУ виявилась більш послідовними ніж у випадку з інститутом президентства. В червні 2011 народний депутат Олександр Голуб заявив: «Справжньою символікою Україні повинні бути малиновий прапор козацтва і православний хрест».


Усі обіцянки реальні :)