Живу біля геріатричного пансіонату (будинок престарілих) і кожного ранку чекаю на маршрутку. Спостерігала таку картину: заходить дідусь, старенький такий і каже водію - в мене посвідчення. А людей в маршрутці всього п'ятеро. Десь за дві зупинки до того зайшов чоловік, очевидно, якийсь знайомий водія, привітався, сів на "службове місце" і простягує водію 2 грн, на шо товариш шофер кидає фразу: ой, не видумуй, і грошей не бере. Тут цей дідусь простягує посвідчення, водій дивиться і видає: в мене вже є пільговики, платіть. Дід схвильовано каже, що в мене ж пільги, на що водій відповідає, що вам аби все нахаляву, не подобається тролейбусом їдь. І такі ситуації часто трапляються. Інколи бабусі і дідусі отакі просять перехожих їм маршрутку зупинити, бо водії, бачачи, що потенційний пільговик, тупо не хочуть зупинятись і проїжджають повз, ще й брудом з калюжі обляпають вдосталь. Відразу задумуєшся, чи то в тебе, товаришу водій, всі друзі і родичі інваліди, раз ти їх безкоштовно провезти можеш, чи то просто совісті нема. Розумію, що ці старі люди, які пройшли війну, чи дійсно мають конкретні проблеми зі здоровям, наносять "мегасильний" удар по заробітку маршрутників, але треба мати елементарну совість. За шо я плачу 2 гривні: за виколупані і заклеєні ізолентою кнопки, за те, що часто,обганяючи один одного, везуть пасажирів, як дрова, чи за те, що мушу отаку фігню про пільги вислуховувати постійно? Якщо вже ви підняли плату за проїзд, то, будьте людьми, надавайте свої послуги на відповідному рівні...