У селі Коратепа Наманганської області Узбекистану фермер, який розкопував землю під теплицю, виявив останки дивної істоти.

Спочатку вважалося, що чоловік виявив кістки динозавра, але палеонтологи дійшли висновку, що ці останки належать індрікотерію.

Індрікотерій – це найбільший наземний ссавець сімейства гіракодонтових, предків сучасних носорогів, розповіли в Наманганькому державному музеї історії і культури.

Дослідження проводили співробітники музею, археолог кафедри археології Наманганського державного університету Шукурулло Насріддінов і доцент кафедри біології Еркін Ікромов.

Залишки індрікотерія досить численні і зустрічаються у багатьох місцевостях Азії: в Казахстані, Монголії, Пакистані, Західному Китаї, де в олігоценову епоху, близько 25 млн років тому, простяглася широка рівнина. Вперше кістки цих тварин виявили в Казахстані на початку 20 століття.

Спосіб життя індрікотерія міг бути схожий на спосіб життя сучасних великих ссавців, таких як слони і сучасні носороги. Тварини харчувалися в основному листям і чагарниками в різних середовищах існування – від посушливих пустель з рідкісними деревами до субтропічних лісів.

У порівнянні з сучасними носорогами індрікотерії не мали рогів, досягали іноді до 5 метрів заввишки. З сучасними носорогами їх об’єднує трипала передня кінцівка і будова зубів.

Пізні представники сімейства гіракодонтових зникли на початку міоцену, коли виник стійкий міст між Азією і Африкою, і в Азію прийшли хоботні – невеликі мастодонти, які теж претендували на листя верхнього ярусу. Ймовірно, індрікотерії не витримали конкуренції.