Дослідники з університету Ліверпуля провели аналіз найповнішого скелета раннього предка людини і надали переконливі докази того, що наші предки були прямоходячими ще тоді, коли ще були тваринами і жили на деревах.

Про це пише Дзеркало тижня.

Першими кістками скелета особини StW 573 або Літтл Фут, віком 3,67 мільйона років були 12 кісток стопи і фрагменти кістки ноги, які були описані ще в 1990-ті. Інша частина скелета пережила два десятиліття копітких розкопок, очищення, відновлення та аналізу. Вона була знайдена в дуже глибокій печері: кістки вросли в бетоноподібну матрицю.

Згідно з дослідженням, яке було опубліковано в журналі Nature Science, професор Робін Кромптон і його колеги-науковці проаналізували, як Літтл Фут міг би ходити. Робін Кромптон є почесним науковим співробітником в сфері кістково-м’язової біології університету Ліверпуля.

Близько 90% скелета належать представниці австралопітеків. Скелет Літтл Фут є першим з виявлених, у якого в ідеальному стані збереглися кінцівки.

Припущення Рональда Кларка – співробітника Університету Вітватерсранд, який знайшов скелет, тільки підтверджують дослідження. Вчений вважає, що на території Південної Африки одночасно жило два види австралопітеків – Australopithecus africanus (дрібніший вид, що жив на деревах) і Australopithecus Prometheus, який, ймовірно, зростом був схожий з сучасною людиною.

Професор Кромптон стверджує, що у даного гомініда, єдиного з усіх виявлених, верхні кінцівки були коротші за нижні, як у нас. Оскільки у попередників австралопитеків – ардіпітеків (більш ранніх представників гомінідів) руки були довші за ноги, подібно вищим приматам, наприклад горилам, – це надзвичайно важлива знахідка, вважає вчений.

«Це означає, що тварина багато пересувалася на двох кінцівках. Крім того, кульшовий суглоб був як у людей, він міг переносити дію з тулуба на ногу і назад. Хоча ноги у неї були довші за руки, вони ще не досягали відносно великої довжини, як у нас. Тому, вона б не могла так добре переносити об’єкти, як ми. Але все ж їй було набагато легше лазити по деревах, ніж сучасній людині» – підсумував професор.