Президент підписав закон про підтримку молодих учених. Що зміниться
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №10218 щодо розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених. Документ, зокрема, скасовує положення, яке дозволяло академіям наук не проводити вибори керівників.
У Міністерстві освіти і науки розповіли, які зміни передбачає закон, передає УП. Життя.
«Послідовно впроваджуємо сучасну модель організації науки. Ми вводимо зрозумілі правила для роботи дослідницької інфраструктури, розширюємо підтримку молодих учених і відкриваємо доступ до наукових даних. Це дозволить підвищити якість досліджень і посилити позиції України в європейському дослідницькому просторі», – зазначає міністр Оксен Лісовий.
У відомстві кажуть, що документ має на меті оновити правила функціонування дослідницької інфраструктури, підтримати молодих учених та узгодити національне законодавство з підходами, які діють на території Європейського Союзу.
Читати ще: Луцька науковиця стала стипендіаткою обласної ради для молодих вчених
Зокрема закон удосконалює визначення терміну «дослідницька інфраструктура» і вперше дає юридичні визначення понять відкрита наука, відкритий доступ, оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані), Національна електронна науково-інформаційна система, постдокторант.
Також документ передбачає створення Реєстру дослідницької інфраструктури, визначає особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних інфраструктур. Крім того, в Україні створили можливість для формування національних консорціумів для об'єднання ресурсів.
Після набуття чинності законом в країні запрацює механізм конкурсного добору постдокторантів, а також з'явиться більше можливостей грантової підтримки для навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Документ уточнює роль і повноваження рад молодих учених, а також визначає нову роль – наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту.
Читати ще: Бакалаврат за три роки: як реформа НУШ скоротить час навчання в університетах
Крім того, передбачено оновлення положень про об'єднання лабораторій та наукових центрів. Голова комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснював, що такий крок дозволить оптимально використовувати кошти на дослідження.
У МОН кажуть, що закон розробили у співпраці з робочими групами Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. А під час підготовки врахували пропозиції науковців, університетів, академій, рад молодих учених та рекомендації Європейської комісії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У Міністерстві освіти і науки розповіли, які зміни передбачає закон, передає УП. Життя.
«Послідовно впроваджуємо сучасну модель організації науки. Ми вводимо зрозумілі правила для роботи дослідницької інфраструктури, розширюємо підтримку молодих учених і відкриваємо доступ до наукових даних. Це дозволить підвищити якість досліджень і посилити позиції України в європейському дослідницькому просторі», – зазначає міністр Оксен Лісовий.
У відомстві кажуть, що документ має на меті оновити правила функціонування дослідницької інфраструктури, підтримати молодих учених та узгодити національне законодавство з підходами, які діють на території Європейського Союзу.
Читати ще: Луцька науковиця стала стипендіаткою обласної ради для молодих вчених
Зокрема закон удосконалює визначення терміну «дослідницька інфраструктура» і вперше дає юридичні визначення понять відкрита наука, відкритий доступ, оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані), Національна електронна науково-інформаційна система, постдокторант.
Також документ передбачає створення Реєстру дослідницької інфраструктури, визначає особливості діяльності локальних, розподілених і віртуальних інфраструктур. Крім того, в Україні створили можливість для формування національних консорціумів для об'єднання ресурсів.
Після набуття чинності законом в країні запрацює механізм конкурсного добору постдокторантів, а також з'явиться більше можливостей грантової підтримки для навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Документ уточнює роль і повноваження рад молодих учених, а також визначає нову роль – наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту.
Читати ще: Бакалаврат за три роки: як реформа НУШ скоротить час навчання в університетах
Крім того, передбачено оновлення положень про об'єднання лабораторій та наукових центрів. Голова комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснював, що такий крок дозволить оптимально використовувати кошти на дослідження.
У МОН кажуть, що закон розробили у співпраці з робочими групами Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. А під час підготовки врахували пропозиції науковців, університетів, академій, рад молодих учених та рекомендації Європейської комісії.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Воїни з 20-ї бригади «Любарт» отримали старлінки, зарядні станції та ноутбуки від Фонду Ігоря Палиці
Сьогодні 14:15
Сьогодні 14:15
На Волині виявили незаконну порубку сосен на 20 мільйонів
Сьогодні 13:41
Сьогодні 13:41
У Ковелі автівка злетіла з дороги, травмувався чоловік
Сьогодні 13:24
Сьогодні 13:24
Україна отримала перший транш з кредиту на €90 мільярдів
Сьогодні 13:08
Сьогодні 13:08
Поблизу Луцька у молодиків знайшли наркотики
Сьогодні 12:52
Сьогодні 12:52
Волинь накрила літня спека: як пережити високі температури
Сьогодні 12:35
Сьогодні 12:35

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.