Гекони завжди відзначалися значною спритністю при пересуванні по воді.

Проте, лише зараз вчені змогли зрозуміти, що саме допомагає цим плазунам не потонути.

Д-р Жасмін Ніроді, біофізик з Оксфордського університету, вирішила більш детально дослідити здібності геконів, – інформує ZIK з посиланням на видання Independent.

Раніше ходіння по воді було помічене й за іншими тваринами, зокрема, у василіска звичайного, який може бігати поверхнею води на задніх лапках.
Відомо, що крихітні тварини, такі як павуки, ходять по воді, використовуючи поверхневу напругу, щоб вберегти свої крихітні тільця від вологи.
Проте, ця властивість ніколи не спостерігалася у більших істот.

Все змінилося, коли д-р Ардіан Юсуфі, колишній колега д-ра Ніроді з Каліфорнійського університету Берклі, зазняв на телефон у Сінгапурі плоскохвостого гекона, який перетинав затоплену територію.
Щоб дослідити це явище більш детально, вчені почали тестувати здатність геконів пересуватися по воді у баку з водою.

Завдяки серії експериментів та високошвидкісним відеороликам, вони виявили, що ящірки, щоб не потонути, використовують безліч прийомів.
Звичайно, поверхнева напруга відігравала життєво важливу роль у здатності маленьких ящірок втриматися на поверхні води.
Також вони використовують свої лапки для створення повітряних подушок, які не дають їм потонути.
Важливу роль відіграє й водовідштовхувальна шкіра та хвости, якими вони вдаряли по воді та, таким чином, відштовхувалися.
Висновки дослідження були опубліковані у журналі Current Biology.
Вчені припускають, що одного прекрасного дня ці висновки можуть бути використані для розробки роботів, які імітуватимуть геконів.