Бельгійські вчені створили пневматичну роборуку, яка змогла самостійно відновити пошкодження. Про це пише Уніан, з посиланням Naked Science.

Розробники шукають способи практичної реалізації та використання м'яких роботів, позбавлених твердого каркасу, «скелету» або «панцира», оскільки вони обіцяють велику гнучкість у власних рухах і в тонких маніпуляціях з об'єктами. Однак це пов'язано і з безліччю технічних труднощів – наприклад, такі роботи є більш схильними до механічних пошкоджень. Рішенням проблеми може стати використання матеріалів з ефектом самолікування, або самовідновлення.
Робот зміг залікувати поріз на собі / фото Terryn et al., 2017

Саме такий прототип представили нещодавно бельгійські вчені на чолі з Бремом Вандербортом (Bram Vanderborght) з Брюссельського вільного університету (VUB). Їхню статтю опублікував журнал Science Robotics. В ній описаний пневматичний роботизований маніпулятор. Як пише видання, полімер, з якого він створений, містить суміш речовин, здатних до реакції Дільса – Альдера. "Завдавши матеріалу кілька пошкоджень, автори нагріли його з кімнатної (25 °C) температури до 80 °C, «пропекли» так протягом 40 хвилин, після чого дали охолонути. За добу через поріз практично зник, а матеріал, як показали експерименти, відновив понад 98 відсотків своєї початкової міцності і гнучкості", - сказано в статті.
Процес "затягування" рани / фото Terryn et al., 2017

При підвищенні температури в матеріалі гнучкого робота протікає зворотна реакція Дільса – Альдера з розпадом зв'язків між його складовими фураном і малеімідом. Матеріал розм'якшується, і молекули можуть відносно вільно переміщатися по ньому, затягуючи «рану». Потім – при зниженні температури – пряма реакція протікає з утворенням зв'язків і появою шестичленних фосфоровмісних циклів, що викликають затвердіння і остаточне відновлення пошкодження. За словами Вандерборта і його співавторів, теоретично цей процес може повторюватися нескінченну кількість разів без будь-яких втрат в ефективності.