Інтернет-магазини та дзвінки від «банкірів»: як на волинян полюють кіберзлочинці
З 2010 року на Волині вдвічі зросла кількість шахрайств – це, зокрема, пов’язують з використанням злочинцями електронних засобів та мережі Інтернет, тому волинянам розповіли про найбільш поширені кіберзлочини, та як не стати жертвами інтернет-шахраїв.
Про це йшлося 7 лютого під час брифінгу щодо попередження та розкриття шахрайств у Волинській області.
Зі слів старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Поліського управління кіберполіції Андрія Солтиса, працівниками кіберполіції здійснююється виявлення злочинів в сфері електронної комерції, зокрема майнового характеру.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЯК ВОЛИНЯНАМ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ВУЛИЧНИХ ШАХРАЇВ
Наразі, каже Андрій Солтис, левова частка шахрайств здійснюється за допомогою Інтернету, де особи розміщують товари на продаж.
«Потерпілі особи зв’язуються з продавцем, з його боку звучить переконання, що на його товар є багато клієнтів, тобто людині потрібно зробити передплату. Особа сподівається, що товар пришлють, але це не відбувається.
Є сайт кіберполіції, на якому знаходиться пошта зворотнього зв’язку, з допомогою якої особи в електронному порядку подають заяви, на які ми можемо швидко зреагувати», - зазначив кіберполісмен.Він розповів, що покупці сподіваються на збереження коштів, втім це хибна економія, адже перед тим, як щось замовляти, потрібно перевірити реквізити товару та його середню ціну на ринку.
«Злочинці крадуть тисячі гривень за добу. Згідно з ухвалою суду, розкриваться банківська таємниця, де ми бачимо, що кошти перераховуються на інші картки, щоб заплутати сліди», - говорить поліцейський.
Також нині поширений такий вид шахрайства, як дзвінок від нібито банківського працівника про заблокування карти. Людина «ведеться» на це і повідомляє всі закритті дані злочинцю, який, сидячи перед комп’ютером, вводить їх та отримує доступ до банківського рахунку.Важлива деталлю є те, що злочинці здебільшого знаходяться закордоном або на непідконтрольній Україні території. Через це розкриття таких злочинів має малий відсоток.
«Розкриття кіберзлочинів має дуже малий відсоток, оскільки існує банківська таємниця та таємницю провайдерів. Нам потрібно 2 місяці, щоб отримати до них доступ, зокрема направити клопотання до суду, звідки його відправляють до банку та провайдеру, а за цей час злочинець може просто викинути картку», - каже начальник організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП у Волинській області Іван Поторась та додає, що була пропозиція, аби на рівні областей поліція мала доступ до банківської таємниці, але цього не запровадили, тому оперативність розкриття від цього страждає.Насамкінець Андрій Солтис закликав волинян користуватися лише відомими в Україні платіжними системами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йшлося 7 лютого під час брифінгу щодо попередження та розкриття шахрайств у Волинській області.
Зі слів старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Поліського управління кіберполіції Андрія Солтиса, працівниками кіберполіції здійснююється виявлення злочинів в сфері електронної комерції, зокрема майнового характеру.
ЧИТАТИ ЩЕ: ЯК ВОЛИНЯНАМ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ВУЛИЧНИХ ШАХРАЇВ
Наразі, каже Андрій Солтис, левова частка шахрайств здійснюється за допомогою Інтернету, де особи розміщують товари на продаж.
«Потерпілі особи зв’язуються з продавцем, з його боку звучить переконання, що на його товар є багато клієнтів, тобто людині потрібно зробити передплату. Особа сподівається, що товар пришлють, але це не відбувається.
Є сайт кіберполіції, на якому знаходиться пошта зворотнього зв’язку, з допомогою якої особи в електронному порядку подають заяви, на які ми можемо швидко зреагувати», - зазначив кіберполісмен.Він розповів, що покупці сподіваються на збереження коштів, втім це хибна економія, адже перед тим, як щось замовляти, потрібно перевірити реквізити товару та його середню ціну на ринку.
«Злочинці крадуть тисячі гривень за добу. Згідно з ухвалою суду, розкриваться банківська таємниця, де ми бачимо, що кошти перераховуються на інші картки, щоб заплутати сліди», - говорить поліцейський.
Також нині поширений такий вид шахрайства, як дзвінок від нібито банківського працівника про заблокування карти. Людина «ведеться» на це і повідомляє всі закритті дані злочинцю, який, сидячи перед комп’ютером, вводить їх та отримує доступ до банківського рахунку.Важлива деталлю є те, що злочинці здебільшого знаходяться закордоном або на непідконтрольній Україні території. Через це розкриття таких злочинів має малий відсоток.
«Розкриття кіберзлочинів має дуже малий відсоток, оскільки існує банківська таємниця та таємницю провайдерів. Нам потрібно 2 місяці, щоб отримати до них доступ, зокрема направити клопотання до суду, звідки його відправляють до банку та провайдеру, а за цей час злочинець може просто викинути картку», - каже начальник організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП у Волинській області Іван Поторась та додає, що була пропозиція, аби на рівні областей поліція мала доступ до банківської таємниці, але цього не запровадили, тому оперативність розкриття від цього страждає.Насамкінець Андрій Солтис закликав волинян користуватися лише відомими в Україні платіжними системами.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Олег
Показати IP
7 Лютого 2018 17:19
крадіжка з банківських карт малоймовірна без залучення до цих дій самих працівників банку. Але поліція чомусь мовчить про це та покриває банкірів злочинців.
Галя до Олег
Показати IP
7 Лютого 2018 17:47
Якщо ви комусь повідомите cvv код та номер картки, то необов'язково бути співробітником банку, щоб здійснити перерахування коштів.

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.