«Такі або не народжуються, або не доходять до професійного футболу» : у Луцьку прощаються із гравцем збірної України, Героєм Романом Максимюком
У Луцьку прощаються із захисником України, колишнім футболістом національної збірної Романом Максимюком.
Заходи з прощання із захисником України, колишнім футболістом збірної України Романом Максимюком тривають 22 і 23 жовтня. Зокрема, 22 жовтня траурний кортеж прибув від Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи на вулиці Стефаника на стадіон «Авангард», де Максимюк грав у складі «Волині». Опісля траурний кортеж прибув до кафедрального собору Святої Трійці.
Чин похорону відбудеться у п’ятницю, 23 жовтня, об 11:00 у кафедральному соборі Святої Трійці.
Блогер та футбольний коментатор Роман Бебех опублікував світлини із прощання з відомим спортсменом на «Авангарді».
«Життя Романа Максимюка – немов готовий сценарій для хардкорного фільму про футболіста. Таких зараз не випускають, точніше, такі або не народжуються, або не доходять до професійного футболу.
Гравець, за якого билися ключові футбольні бренди України та Росії – київське «Динамо» та пітерський «Зеніт», згодом став вантажником у магазині.
Ми знімали інтерв’ю, коли він уже працював у супермаркеті. Їхали з Луцька до Києва за товаром, і він спокійно розповідав про Лобановського, договірні матчі, пітерську братву і ще тисячі історій. Я нервував, що не вистачить місця на карті пам’яті.
Упродовж його футбольної кар’єри було все: кубки й великі контракти, а з іншого боку – казино, двіж, сімейні драми. Кінське здоров’я і любов до футболу – це про нього. Після ночі двіжу міг спокійно пробігти тест Купера в бутсах із залізними шипами. Або під час командного кросу рушити навпростець через ліс і загубитися», – розповідає Роман Бебех.
Зі слів Романа Бебеха, наприкінці 2024-го Роман Максимюк вже проходив службу у 25-й бригаді ДШВ і був під Покровськом.
«Під час останнього завдання накришив окупантів стільки, що його вже тоді подавали на державну нагороду. Рубався без страху. Ми чекали, поки він вийде з позицій, і я мав їхати записувати інтерв’ю. Не вийшов. Довго вважався зниклим безвісти. Думали, що, можливо, він у полоні.
На матч збірної України з Канадою команда вийшла з його кітелем і футболкою. Це був жест підтримки родини, а також можливість показати футбольному світу, що той, хто грав за цю команду, тепер зник безвісти. І в цьому винна Росія, з якою дехто хоче далі грати в футбол.
Рома, дякую за службу, за «Дніпро» часів Кучеревського, «Волинь» Кварцяного і твою неповторну справжність.
Співчуття рідним... Царство Небесне!» – йдеться у дописі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Заходи з прощання із захисником України, колишнім футболістом збірної України Романом Максимюком тривають 22 і 23 жовтня. Зокрема, 22 жовтня траурний кортеж прибув від Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи на вулиці Стефаника на стадіон «Авангард», де Максимюк грав у складі «Волині». Опісля траурний кортеж прибув до кафедрального собору Святої Трійці.
Чин похорону відбудеться у п’ятницю, 23 жовтня, об 11:00 у кафедральному соборі Святої Трійці.
Блогер та футбольний коментатор Роман Бебех опублікував світлини із прощання з відомим спортсменом на «Авангарді».
«Життя Романа Максимюка – немов готовий сценарій для хардкорного фільму про футболіста. Таких зараз не випускають, точніше, такі або не народжуються, або не доходять до професійного футболу.
Гравець, за якого билися ключові футбольні бренди України та Росії – київське «Динамо» та пітерський «Зеніт», згодом став вантажником у магазині.
Ми знімали інтерв’ю, коли він уже працював у супермаркеті. Їхали з Луцька до Києва за товаром, і він спокійно розповідав про Лобановського, договірні матчі, пітерську братву і ще тисячі історій. Я нервував, що не вистачить місця на карті пам’яті.
Упродовж його футбольної кар’єри було все: кубки й великі контракти, а з іншого боку – казино, двіж, сімейні драми. Кінське здоров’я і любов до футболу – це про нього. Після ночі двіжу міг спокійно пробігти тест Купера в бутсах із залізними шипами. Або під час командного кросу рушити навпростець через ліс і загубитися», – розповідає Роман Бебех.
Зі слів Романа Бебеха, наприкінці 2024-го Роман Максимюк вже проходив службу у 25-й бригаді ДШВ і був під Покровськом.
«Під час останнього завдання накришив окупантів стільки, що його вже тоді подавали на державну нагороду. Рубався без страху. Ми чекали, поки він вийде з позицій, і я мав їхати записувати інтерв’ю. Не вийшов. Довго вважався зниклим безвісти. Думали, що, можливо, він у полоні.
На матч збірної України з Канадою команда вийшла з його кітелем і футболкою. Це був жест підтримки родини, а також можливість показати футбольному світу, що той, хто грав за цю команду, тепер зник безвісти. І в цьому винна Росія, з якою дехто хоче далі грати в футбол.
Рома, дякую за службу, за «Дніпро» часів Кучеревського, «Волинь» Кварцяного і твою неповторну справжність.
Співчуття рідним... Царство Небесне!» – йдеться у дописі.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.