145 діб із побратимами утримував позиції: історія волинського розвідника на псевдо Любомль

50-річний Андрій Шарандак – солдат 156-ї ОМБр із позивним Любомль – не приховує своїх імені та прізвища. Бо переконаний, що люди мають знати: не ховаючись за чужими спинами, він обороняє Україну на одній із найгарячіших ділянок фронту. Виконуючи бойове завдання на позиції, він із побратимами тримав оборону 145 діб поспіль. При цьому допомогли знищити чимало ворожих цілей і навіть взяли в полон російського штурмовика.

Про це повідомляє відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

Андрій Юрійович після школи закінчив Шацький лісовий технікум. Після 1994 року трудився за спеціальністю в одному з волинських лісгоспів, далі змінив фах: оператор на АЗС, експедитор із доставки хліба в торговельні мережі. Одне слово, жив, як і більшість його земляків із українсько-польського прикордоння.

Але все змінило повномасштабне вторгнення російських окупантів. Буквально в перший день агресії вони завдали ракетно-бомбових ударів і по Волині, дорогами повз рідний Любомль на Захід поїхали колони біженців. Ще тоді стало зрозуміло: війна справді не закінчиться без тих, хто здатен тримати зброю в руках та ефективно захищати Вітчизну.

Читати ще: «Зараз на війні – епоха дронів», – воїн сталевої сотки на псевдо Яник

Солдата мобілізували у ЗСУ в січні цього року. Потрапив до складу 156-ї Окремої механізованої бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Тут у березні і зустрів 50-річчя.

Відтоді розвідник одного з підрозділів механізованого батальйону виконав чимало бойових завдань. А той особливо пам’ятний героїчний та тривалий вихід на позицію в сірій зоні розпочався з наказу облаштувати та зайняти позицію для спостереження за ворогом та здійснення коригування для ударів по окупантах артилерією і дронами.

На спостережному пункті постійно перебували по два-три українські бійці. Крім постійної уваги людей, допомагав виконувати бойові завдання і місцевий песик, якого хлопці назвали Брехун (бо гавкав, по-сільському – брехав, одразу, як тільки окупанти проявляли активність і починали пересуватися).

СП розташовувалася на околиці практично вщент зруйнованого села, біля якого противник постійно висував своє озброєння для обстрілу українських позицій. Особливо дошкуляв російський танк, який після того, як Любомль і його хлопці точно визначили координати цілі, було знищено.

Читати ще: Врятував не одне життя: санітар-ветеран з Волині розповів, чому отримав позивний Святий

Захопили на Донеччині наші бійці й полоненого. Це відбулося, коли двоє рашистів висувалися в бік їхнього спостережного пункту. Наші дрони скидами знищили одного окупанта, а другий виявився тільки контуженим. У момент знешкодження тримав у руці гранату, але вдалося його обеззброїти та врешті вгамувати. Потім переправили у підрозділ, де він поповнив обмінний фонд.

Любомль каже, що до їхньої позиції дуже важко було дістатися іншим побратимам. Тому й евакуація пораненого бійця, якому солдат надав першу допомогу, відбувалася довго. Але життя йому врятували. Забезпечення відбувалося з повітря, скидами з дронів.

«Щодо геройства? Та кожен боїться спочатку. А потім береш я…ця в жменю – і пішов. На війні головне – зробити перший крок! Тому в армії навчатися потрібно насамперед для того, щоб вижити. І перемогти!» – каже Андрій Шарандак.

Удома свого найріднішого Героя завжди чекають дружина та двоє доньок. Після виходу з позицій Любомль побував у відпустці та зустрівся з родиною. А після повернення в підрозділ отримав відзнаку командира бригади. Його також представлено до відзначення державною нагородою.

Фото відділення комунікацій 156-ї ОМБр та з особистого архіву солдата Любомля

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---