USD 39.92 40.15
  • USD 39.92 40.15
  • EUR 43.30 43.60
  • PLN 9.18 9.26

Архітектор Левко Давидюк: «Перезавантаження в контексті міста – це зміна свідомості людей...»

7 Грудня 2022 15:54
Архітектор та засновник успішної дизайнерської студії «Leo D’uk Design» Левко Давидюк родом з Луцька, але зараз живе й творить у Львові. Місцеві заклади «Benedict Cafe», PUR·PUR, «Idealist», ресторани «Садиба на джерелах», «На вогні», «Yavir», а також коворкінг «Passage Interdit» – це лише маленька частинка тих, над дизайном яких працював дизайнер.

Гостем проєкту «misto.перезавантаження» (спільнота молодих, активних людей, які прагнуть об’єднати лучан і змусити misto дихати, – Ред.) став Левко Давидюк та його бачення «перезавантаження» міста Луцьк.

Привіт, Левку, наш проєкт називається «misto.перезавантаження», а тому цікаво, які у тебе виникають асоціації, якщо ти чуєш подібне?

Для мене перезавантаження в контексті міста – це зміна свідомості людей, той момент, коли вони починають розуміти відповідальність за це місто, починають відчувати себе його повноцінними учасниками і розуміти, що вони формують це середовище, можуть впливати на всі процесі, а відтак і нести відповідальність за це місто. Тобто, це тоді, коли запит буде йти безпосередньо від людей: про те, що вони хочуть бачити у своєму місті, як хочуть себе почувати, проводити час. Я думаю, що зміна такої свідомості, яка можливо в нашому менталітеті не дуже сильно присутня, дала б сильний поштовх, власне для перезавантаження, для зміни суспільного устрою всередині невеликого міста.

Левку, ти сам лучанин, переїхав на навчання до Львова, чому по завершенню не повернувся додому в рідний Луцьк?

Я не можу сказати, що я повністю відірваний від Луцька (усміхається – авт.). Я тут буваю досить часто, про це свідчить кількість проєктів, які вже реалізовано і зараз веду. Але щодо життя, то в якийсь момент я зрозумів, що Львів для мене більш органічне місто, більше імпонує моєму темпераменту, способу життя і моїй професії. Порівнюючи два міста, я зрозумів, що Луцьк більш інертний, натомість Львів – динамічний, енергійний.
На твою думку, це залежить від кількості мешканців чи масштабів міста?

Звичайно, основний поштовх йде від людей. У Львові, мені здається, легше реалізувати зміни, метаморфози. Натомість Луцьк в цьому плані більш пасивне місто, а лучани скоріше інтроверти і менш ініціативні.

Наш центр не дуже схожий на головні вулиці європейських міст, ніби щось оку заважає: зовнішня реклама, паркінг, різні стилі будівель... Що скажеш з цього приводу?

Звісно, є така особливість, коли багато їздиш європейськими містами, гуляєш вуличками і повертаєшся, то відчуваєш культурну різницю, і взагалі різницю середовища. Ціль компанії, якщо вона зорієнтована на довготривалу перспективу розвитку існування на ринку – має бути щасливий споживач. Таку ж аналогію можна провести і в місті: зміни потрібні не для того, щоб будинки були гарні, бо якщо будинки гарні, але не буде людей, то толку з них. Мета – щасливі люди в цьому місті. А все решта буде для цього працювати. Часом я помічаю дивний парадокс, коли люди приїжджають з гарних ошатних європейських міст, то розповідають як там гарно: вийшов кави попив, прогулявся набережною, посидів на газончику і мені не соромно, а в Луцьку соромно. Там якось це просто, вільно і демократично. Але потім, наприклад, ці люди відкривають магазин одягу чи ще чогось, і вішають червону вивіску. Хіба не парадокс? Люди відчувають, що там класно, але не розуміють і не привозять той досвід сюди. Тому думаю, що все таки питання правил і контролю за цими правилами, може дати хороший початок, щоб люди почали сприймати середовище, як спільну власність, за якою й самі ж будуть слідкувати і дбати про неї.

***

От ми зараз йдемо по вулиці Лесі Українки, яка є пішохідною.

Якщо проаналізувати дорожній трафік, то поряд вулиці Глушець, Набережна, чи Івана Франка і Богдана Хмельницького, тобто оце кільце в центрі, про яке ми говоримо, то цим шляхом об’їхати центр міста по колу можна максимум впродовж п’яти хвилин. Для автомобіліста хвилина ролі не грає, але для життя ці вулички пішохідні були б дуже класними. До прикладу, знову ж таки Львів і його площа Ринок, від якої відходить безліч пішохідних вуличок. А тому цей ареал живе таким бурхливим життям: там є туристи, туди ввечері їдуть люди, щоб провести час, зустрітися з друзями, погуляти, потусити. Але я впевнений, що якби така зміна зараз виносилася на обговорення людей, а я вважаю, що всі зміни повинні виноситися на публічні слухання мешканців міста, щоб люди долучалися, були в процесі й навіть ініціаторами, то я впевнений, що в багатьох лучан може бути критичне ставлення до цього рішення, бо вони все сприймають з точки зору автомобіліста.
Що скажеш стосовно загальної концепції міста Луцька?

Тут треба зрозуміти, як мешканці бачать себе в своєму місті та як, хочуть, щоб воно розвивалося. Але звичайно повинна бути визначена стратегія: куди ми йдемо? До чого ми рухаємося і місто, для кого ми будуємо? Потрібно зрозуміти вектор направленості, як у бізнесі. Місто, теж можна сказати, такий проєкт, який можна розглядати з точки зору менеджменту. Кожна бізнесова компанія розуміє, куди вона рухається і, яка її цільова аудиторія, який вектор розвитку і як вона хоче бачити себе через п’ять, десять років, а також цілі, візії, місії. І ці всі моменти важливо визначити і обговорити з мешканцями і всі наступні кроки, які будуть втілюватися у життя, обов’язково мають підпорядковуватися одній загальній ідеї. Буде один напрямок, до якого треба буде йти п’ять-десять, двадцять років. Але якщо він буде один, то є шанс, що за якийсь проміжок часу вже буде результат від тих всіх дій.

Повернімося до пішохідних вуличок, якщо взяти вулицю Сенаторки Левчанівської, тут стоять автомобілі, інколи вони проїжджають, перетинаючи головну пішохідну вулицю Лесі Українки, а також на вулиці живуть люди, які також мають автомобілі, що порадиш, як вирішити питання з транспортом?

Я бачу на цій вулиці аж «шість» автомобілів, тобто заради них, які просто стоять цілий день, виділяти цілу вулицю зовсім не логічно. Навіть коли за пять хвилин проїжджає стільки ж машин, все-таки, нагадаю, щоб об’їхати центральну частину міста навколо, то це займе лишень на дві хвилини довше. Тому не думаю, що заради такої кількості машин варто тримати всю вуличку. Загалом щодо її вигляду, то помітно прибудови до будинку, які абсолютно не логічні, є дерево та паркан, що відгороджує від дороги. Через це місце для тротуару, яке має до шести метрів, звужене до одного. На такому проході навіть двом візочкам розминутися буде складно. Тому виникає питання, яка доцільність цих парканів, сходинок, коли можна зробити всю цю вуличку пішохідною на одному рівні, зі зручним мощенням. Відразу було б помітно різницю, наскільки вона зажила, наскільки були б задоволені люди, розвивався бізнес, бо для його розвитку теж добре створити гарні умови, комфортне середовище, куди сам бізнес захоче зайти, бо розумітиме, що тут можна гарно проводити час, сюди підтягнуться люди. А бізнес, відповідно, це розвиток міста, розвиток економіки. Тому я якраз про пріоритетність, що деякі вулиці звісно мусять бути проїзні, зі зручним якісним асфальтним покриттям, а деякі майже не використовуються і тому пішохідні.
Блогер, урбаніст, колишній архітектор Львова Юліан Чаплінський висловився про Луцьк: «Луцьк – місто втрачених амбіцій...». Як ти гадаєш, чи має він рацію?

Якщо трішки перефразувати: Луцьк – місто невикористаних амбіцій, бо втрачених, це вже щось минуле, яке важко відновити, а невикористані, то ще потенціал міста є, просто його треба розвивати правильно, стратегічно. Надати всьому цьому поштовх, щоб все запустилося і запрацювало. На мою думку, в міста великі перспективи, бо якщо взяти по передумовах, які є в нашому місті, то маємо крутий історичний магніт у вигляді замку, річка в центрі міста, але наразі навіть не можемо підійти до неї, все заросле, болота. Бачимо її лишень з проїжджої частини. Оце якраз невикористаний потенціал, про який згадував Юліан Чаплінський.

І на завершення, що побажаєш лучанам?

Бажаю любити своє місто,піклуватися про нього, формувати своє середовище і свою спільноту навколо себе так, щоб почуватися комфортно і щасливо в тому місті, де ви перебуваєте.
Читайте про проект «misto.перезавантаження» у соцмережах:

https://instagram.com/misto.reboot

https://www.facebook.com/misto.reboot

https://youtube.com/@misto.reboot
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus