Через глобальне потепління світ втрачає їжу
Зміна клімату має сильний вплив на врожаї, і фінансові втрати лише зростатимуть разом з підсиленням глобального потепління. За оцінками дослідників, спека, спричинена глобальним потеплінням, вже знижує світовий збір кукурудзи, пшениці та сої на $20 мільярдів щороку, пише ТСН.
Як глобальне потепління щороку зменшуватиме врожаї
Якщо люди не скоротять обсяги викидів CO2, сума збитків може зрости увосьмеро і перевищити $160 мільярдів до 2100 року. Хоча найбільших фінансових втрат зазнають великі виробники, найсильніші наслідки відчують країни з низьким рівнем доходів, де більшість населення працює в аграрному секторі.
За словами Ї Лін Хвонг з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії, наймасштабнішою є загроза для найменш розвинених африканських країн. Це також загрожує соціальними заворушеннями та сплеском міграції.
Науковці зазначають, що такі довгострокові прогнози мають високий рівень невизначеності. Багато чого залежить від того, як саме фермери пристосовуватимуться до нових умов — наприклад, чи впроваджуватимуть зрошення, перехід на інші культури тощо.
Співавтор дослідження Кай Корнхубер підкреслив, що головна мета роботи — підвищити обізнаність суспільства та стимулювати адаптацію, аби передбачені негативні сценарії не справдилися.
Під час роботи фахівці спиралися на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН щодо врожайності кукурудзи, пшениці та сої в різних країнах. Після цього вони порівняли кліматичні показники екстремальної спеки й посухи за 1974–2004 роки з обсягами врожаїв.
Виявлені дані дали змогу оцінити втрати за період від 2007 до 2019 року. За результатами, зростання температурних піків і посух призвело до падіння врожайності на 3,5% відносно базового періоду 1974–2004 рр. Навіть такі показники для світу є суттєвими.
Читати ще: Через потепління Середземне море заполонила отруйна риба: за її вилов Греція обіцяє гроші
Якщо викиди будуть настільки ж високими, до 2100 року врожайність сої, кукурудзи та пшениці впаде на 35%.
«Втрати виробництва через спеку та посуху становлять близько 855 мільйонів тонн на рік. Я думаю, що це еквівалентно тому, що споживають близько 2 мільярдів людей протягом року», — каже Ї Лін Хвонг.
Розрахунки можуть навіть недооцінювати реальний масштаб проблеми. Дослідження охоплює лише три культури й не враховує шкоди від повеней чи штормів, а також можливого стрибка цін через дефіцит, що вже спостерігається на ринках кави та какао.
Після публікації дослідження серед науковців розпочалися дебати щодо методологій прогнозування врожаїв, чутливості культур до спеки тощо. Однак ключова думка лишається сталою: глобальне потепління щороку знижуватиме врожайність, якщо люди не зменшать викиди.
Наслідки глобального потепління в Україні
Нагадаємо, глобальне потепління вже суттєво змінює погоду та дику природу в Україні. Більше про це розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, у східних і південних регіонах, а також у Черкаській, Київській та Одеській областях фіксують рекордно спекотні літа, які супроводжуються тривалими посухами та лісовими пожежами, що шкодить сільському господарству.
Натомість захід країни все частіше потерпає від паводків і повеней. Загалом по країні зростає частота й інтенсивність сильних буревіїв та хвиль спеки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як глобальне потепління щороку зменшуватиме врожаї
Якщо люди не скоротять обсяги викидів CO2, сума збитків може зрости увосьмеро і перевищити $160 мільярдів до 2100 року. Хоча найбільших фінансових втрат зазнають великі виробники, найсильніші наслідки відчують країни з низьким рівнем доходів, де більшість населення працює в аграрному секторі.
За словами Ї Лін Хвонг з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії, наймасштабнішою є загроза для найменш розвинених африканських країн. Це також загрожує соціальними заворушеннями та сплеском міграції.
Науковці зазначають, що такі довгострокові прогнози мають високий рівень невизначеності. Багато чого залежить від того, як саме фермери пристосовуватимуться до нових умов — наприклад, чи впроваджуватимуть зрошення, перехід на інші культури тощо.
Співавтор дослідження Кай Корнхубер підкреслив, що головна мета роботи — підвищити обізнаність суспільства та стимулювати адаптацію, аби передбачені негативні сценарії не справдилися.
Під час роботи фахівці спиралися на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН щодо врожайності кукурудзи, пшениці та сої в різних країнах. Після цього вони порівняли кліматичні показники екстремальної спеки й посухи за 1974–2004 роки з обсягами врожаїв.
Виявлені дані дали змогу оцінити втрати за період від 2007 до 2019 року. За результатами, зростання температурних піків і посух призвело до падіння врожайності на 3,5% відносно базового періоду 1974–2004 рр. Навіть такі показники для світу є суттєвими.
Читати ще: Через потепління Середземне море заполонила отруйна риба: за її вилов Греція обіцяє гроші
Якщо викиди будуть настільки ж високими, до 2100 року врожайність сої, кукурудзи та пшениці впаде на 35%.
«Втрати виробництва через спеку та посуху становлять близько 855 мільйонів тонн на рік. Я думаю, що це еквівалентно тому, що споживають близько 2 мільярдів людей протягом року», — каже Ї Лін Хвонг.
Розрахунки можуть навіть недооцінювати реальний масштаб проблеми. Дослідження охоплює лише три культури й не враховує шкоди від повеней чи штормів, а також можливого стрибка цін через дефіцит, що вже спостерігається на ринках кави та какао.
Після публікації дослідження серед науковців розпочалися дебати щодо методологій прогнозування врожаїв, чутливості культур до спеки тощо. Однак ключова думка лишається сталою: глобальне потепління щороку знижуватиме врожайність, якщо люди не зменшать викиди.
Наслідки глобального потепління в Україні
Нагадаємо, глобальне потепління вже суттєво змінює погоду та дику природу в Україні. Більше про це розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
За її словами, у східних і південних регіонах, а також у Черкаській, Київській та Одеській областях фіксують рекордно спекотні літа, які супроводжуються тривалими посухами та лісовими пожежами, що шкодить сільському господарству.
Натомість захід країни все частіше потерпає від паводків і повеней. Загалом по країні зростає частота й інтенсивність сильних буревіїв та хвиль спеки.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку зіграють на золотій флейті та органі
Сьогодні 07:43
Сьогодні 07:43
Через глобальне потепління світ втрачає їжу
Сьогодні 06:42
Сьогодні 06:42
Скільки йоду треба їсти і в яких продуктах його знайти
Сьогодні 06:20
Сьогодні 06:20
Італійські студенти побудували найбільший у світі паперовий літак і встановили рекорд Гіннеса
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
У Луцькому зоопарку оселився ще один дикобраз
13 Липня 2026 23:45
13 Липня 2026 23:45
Брати-футболісти з Волині гратимуть за клуб Першої ліги України
13 Липня 2026 23:30
13 Липня 2026 23:30
На Дніпропетровщині Сили оборони звільнили 6 сіл
13 Липня 2026 23:12
13 Липня 2026 23:12
Доходи бюджетів Волині зросли на чверть: підсумки першого півріччя 2026 року
13 Липня 2026 22:53
13 Липня 2026 22:53

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.