Довга дорога додому: майже через рік після загибелі на Волині поховали Героя Дмитра Демчука

23 квітня Рожищенська громада прощалася з полеглим воїном Дмитром Петровичем Демчуком із села Сокіл.

Про це повідомили в Рожищенській міській раді.

Біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України у Рожищі відбулася громадська панахида. Спільна щира молитва за душу полеглого воїна стоголоссям піднімалася увись, омита сльозами родини, друзів та усіх, кому болить втрата кожного нашого Героя.

Дмитро Демчук двічі підіймався на захист України. Був учасником АТО, бачив смерть товаришів, стійко переживав усі страхіття війни, намагався призвичаїтися до мирного життя після повернення з зони бойових дій.

Але коли почалося повномасштабне вторгнення, він без жодних вагань добровольцем повернувся у стрій.

Гранатометник Дмитро Демчук разом з побратимами мужньо нищив ворога у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого на одній з найважчих ділянок фронту – Куп’янському напрямку.

Війна принесла Дмитру Демчуку не лише випробування. Під час повномасштабної війни він створив сім’ю, мав багато планів на щасливе мирне життя. Але здійснитися їм не судилося.

За офіційними даними, рядовий Дмитро Демчук загинув 7 квітня 2025 року в районі населеного пункту Першотравневе Куп'янського району Харківської області.

Біля вкритої синьо-жовтим стягом домовини – згорьована ненька, війна відібрала у неї сина – єдину опору та надію. Поряд – молода вдова. Не такої зустрічі з коханим вона чекала, не на таку долю сподівалася. Але війна – жорстока і несправедлива. Вона забирає найдорожчих, руйнуючи людські долі та життя.

Щирі слова співчуття родині висловив від імені громади міський голова В’ячеслав Поліщук та закликав жителів гідно провести Героя в останню дорогу.

Підтримати родину загиблого Дмитра Демчука приїхали також представники об’єднання родин безвісти зниклих та полонених 14-ї ОМБр.

Після громадської панахиди траурний кортеж з тілом Героя вирушив до рідної домівки – у село Сокіл.

Щедро встелили квітами дорогу Героєві до батьківського дому односельці на знак пошани за втраченим молодим життям. А ще – розтягнули величезне полотнище національного стяга як свідчення незламності українських Героїв, які власними життями творять історію української незалежності.

Біля батьківського дому з загиблим воїном Дмитром Дечуком прощалися рідні, друзі, сусіди, побратими, однокласники та односельці.

Довгою вервечкою розтягнулася процесія дорогою до храму. Тужливі мелодії військового оркестру торкалися людських сердець тяжким усвідомленням: Україна втрачає цвіт нації. Тих, кому кохати, народжувати, виховувати. А вони стають Небесними героями. Така висока ціна нашої незалежності.

Відспівали загиблого захисника України Дмитра Демчука у храмі Святої Трійці.

Всі, з ким доводилося спілкуватися цього дня про загиблого Героя, згадують Дмитра Демчука як людину виважену, спокійну, з твердими життєвими переконаннями та завжди готового прийти на допомогу. Таким він назавжди залишиться у пам’яті односельців.

Поховали загиблого Дмитра Демчука з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---