Фіалкове царство у волинській глибинці

Тамара Кухарчук багато років жила в Хмельницькій області, де працювала вихователькою та методистом у дитячому садку. Втім обставини змусили повернутися на Волинь, у рідне село Седлище Старовижівського району: захворіла старенька мама. Згодом перетягнула на Полісся й чоловіка Олександра, в якого талант до всілякого ремесла: він хороший електрогазозварювальник, виготовляє дерев’яні меблі. Вміє зліпити з гіпсу будь-яку фігурку, деякі з них і нині прикрашають подвір’я. До снаги пану Олександру ще й швецька справа, ба навіть в’язання.

Про фіалкове царство Тамари Кухарчук та інші таланти сімейства які йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини №35 (83) від 7 вересня 2017 року.

«Саша рано втратив батька, тож був першим маминим помічником, – каже дружина. – У 14 років сам збудував літню кухню. Хотів навчатися в художній школі, бо мав такий талант, але не дозволили сімейні обставини. Удома чоловік обладнав хорошу майстерню. У нього така звичка: зачиниться в ній і каже, що жінка не має бачити, що він робить, вона має оцінити результат його творчості».

До пари чоловікові й Тамара Володимирівна, бо наділена від природи різноманітними талантами. Любить не лише господарювати, а й фотографує, гарно співає, вміє виготовити ляльку-мотанку і є затятим рибалкою.

Тож переїхавши на Полісся, Кухарчуки відремонтували батьківську хату, облагородили ставок, посадили молоденький сад і розвели в садибі стільки всіляких квітів, що ясніє вона з ранньої весни до пізньої осені всіма барвами веселки.

В оселі Кухарчуків теж зелено: більш як півтори сотні різноманітних вазонів, половина з яких – фіалки. Справжнісіньке царство. Але яке воно клопітне, годі й передати, бо ця квітка найтепліше відгукується на любов, з якою її доглядають. Тож іноді доводиться навіть розмовляти з нею. У Тамари Володимирівни досвід вирощування фіалок такий, що позаздрить кожна господиня.

«Розмножую їх зі звичайного листочка, – ділиться секретами. – Ставлю його у воду, «приправлену» активованим вугіллям. На півлітра води додаю 6-8 таких пігулок. Коли листочок пускає хороше коріння, висаджую в землю. На дно горщика кладу керамзит, таким чином роблю повітряну подушку. Землю для фіалок використовую магазинну. Найкращий ґрунт – голландський, той, який нагадує мох. Але, на мою думку, в ньому надмір поживних речовин, тому наполовину «розбавляю» його з іншою землею для фіалок, теж придбаною в агромагазині».

Тамара Володимирівна показує молодесенькі розетки фіалок. Вони ще зовсім маленькі, але пуп’янки, які ось-ось розпустяться, свідчать, що незабаром на вазоні з’являться квіти. Вони та темно-зелені м’ясисті листки – вагомий доказ того, що рослинці така ґрунтосуміш до вподоби.

– Загальновідомо, що фіалки світлолюбні, але вони не витримують прямого сонячного проміння, – розповідає про премудрості вирощування цих квітів пані Тамара. – Тому влітку о десятій ранку я стараюся прикрити вікна занавісками, щоб не попеклися ніжні листочки рослинок. Або переношу вазони, що набралися сили, в іншу кімнату.

Теплої пори року один раз на тиждень господиня підливає фіалки відстояною водою. Ллє її у мисочки, в яких стоять горщики з вазонами, квіти вбирають потрібну кількість вологи. А через десять хвилин після поливу пані Тамара зливає ту воду, що залишилась у піддонах. Узимку, звичайно, робить це рідше. Голов­не – не передати рослинці вологи, бо фіалка її дуже боїться, вона загниває і гине, врятувати її в такому випадку практично неможливо. Коли жінка бачить, що земля у вазоні волога, не поливає його у визначений термін зовсім.

Загалом на поливання кімнатних квітів господиня нині витрачає до трьох годин.

«Щоб фіалки довго і гарно цвіли, рекомендую у поливану воду додавати перекис водню в розрахунку дві столові ложки на літр води, – каже Тамара Володимирівна. – І, звичайно ж, не забувати підживлювати їх. Використовую для цього рідке добриво «Стимул» для фіалок. У два літри води додаю два ковпачки міндобрива. Можна також використовувати «Добриво універсальне» для квітучих та зелених вазонів за такою ж рецептурою. Органічними добривами у вирощуванні кімнатних квітів не користуюся з відомих причин. До того ж, органіка може попалити рослинки. Раніше, коли використовувала домашній ґрунт для вирощування вазонів, обов’язково додавала в нього ще й попіл».

Господиня нагадує про те, що важливо пам’ятати про обприскування фіалок. Вона це робить теп­ленькою водичкою і дуже акуратно один раз на місяць, вважає, що листочки теж дихають, тому їм потрібна вода, та й пил на них осідає.

Наталія ЛЕГКА

Фото автора

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---